Війна продовжує приносити горе та біль. У бою за Україну продовжують гинути найкращі сини та дочки. На Шумщину повернувся на щиті військовослужбовець Леонід Павлюк.
Народився чоловік 5 серпня 1991 року в селі Новостав. Там минули його дитинство та юність. Леонід – єдина дитина у сім’ї Павлюків. Змалку захоплювався легкою атлетикою. Про це свідчать його відзнаки та медалі, адже завойовував призові місця. Навчався у Новоставській та Бірківській школах, згодом здобув фах муляра-штукатура у Шумському професійно-технічному училищі. Служив в армії. Їздив на заробітки у Польщу та в Україні.
У грудні 2022 року Леоніда призвали на військову службу до лав Збройних сил України. Він служив старшим навідником гранатометного розрахунку протитанкового взводу. Останній бій воїн прийняв 5 жовтня 2023 року поблизу села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області.
Довгий час серця рідних жили надією, що Леонід повернеться. Мама воїна й до того хворіла, та коли прийшло сповіщення про те, що син зник безвісти, злягла та Відійшла до Бога. Тато теж хворіє, переніс два інсульти. Тож Леонід мав стати для батька єдиною опорою.
Важка звістка перекреслила усі надії. Після проведення необхідних ДНК-експертиз, факт смерті захисника підтвердили офіційно.
– Леонід був добрим, порядним, працелюбним хлопцем, – каже діловод Інна Медик.
Так склалося життя, що він не створив власної сім’ї. Проте дуже любив свою похресницю Софію.
Через 32 місяці після загибелі захисник навіки повернувся додому. На площі Героїв Майдану в Шумську священники відслужили панахиду та разом із присутніми помолилися за упокій душі полеглого воїна. Після цього траурний кортеж вирушив до рідного дому.
Майже три роки очікування та вічного болю для родини завершилися прощанням. Поховали Леоніда біля мами, з усіма військовими почестями. Роздавали короваї від хрещених Ігоря та Людмили, син якої теж зник безвісти.
Леоніду назавжди буде 32!
