Є люди, чиї історії змушують зупинитися й подивитися на звичні речі зовсім по-іншому. Ольга Задерейчук — саме з таких. За її ім’ям стоїть не просто біографія чи перелік досягнень, а історія людини, яка своїми рішеннями, працею та наполегливістю формує власний шлях.
У багатьох із нас є улюблене заняття, якому охоче присвячуємо вільний час. А буває, що ця справа настільки припадає до душі, що з часом уже важко уявити без неї життя. Власне, сьогодні наша розповідь про жінку, у якої любов до шиття зародилася ще в дитинстві.
Оля Задерейчук – корінна суражчанка як по татовій, так і по маминій лінії, адже її діди й прадіди народилися у цьому ж селі. Заміж вона також вийшла за односельця Володимира. Подружжя виховує двох доньок та тішиться онуком Марком.
Після закінчення місцевої школи Ольга навчалася в Острозі за спеціальністю «кравець» 5-го розряду. Диплом отримала з відзнакою.
Одразу після навчання, до декретної відпустки, а це п’ять років, працювала в ательє «Силует» у Шумську. Згодом п’ятнадцять років пропрацювала у школі в Суражі – спочатку технічним працівником, потім помічником вихователя у садочку. Минулого року закрили одну групу, тож Ольга потрапила під скорочення.
Коли дівчина навчалася в Острозі, у неї була хороша майстриня, яка навчила всього необхідного. Велику практику Ольга пройшла у салоні «Силуеті», за що вдячна його власниці Ірині Шевчук.
У вільний час жінка завжди займалася шиттям – шила на замовлення одяг, ремонтувала його.
– Я починала шити ще з маленької. У бабусі в шафі брала куски тканини, різала їх. Пригадую у 12-13 років пошила свій перший сарафан вручну, без машинки, то мама й досі його зберігає, – каже майстриня. – Лялькам шила резинки на волосся. Це захоплення всього мого життя, ним я хотіла займатися з дитинства.
Підтримує у всіх починаннях Ольгу її чоловік Володимир. І сам майстер на всі руки – все вміє зробити: і електрику, і опалення.
У кінці січня 2022 року чоловік був на заробітках у Польщі. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, приїхав в Україну, адже дуже переживав за сім’ю. Все казав, що не може бути сам за кордоном, а родина – в Україні. І вже 12 березня пішов захищати нашу державу від лютого ворога.
Пройшов важкий шлях. Був на Донеччині, захищав Авдіївку. Зараз перебуває на Запорізькому напрямку.
Коли групу у школі закрили, Ольга поїхала до чоловіка на схід. До речі, жінка часто їздила туди раніше, але зараз це небезпечно. І рік тому, а саме у серпні минулого року, їй прийшла ідея займатися дитячими розвиваючими книжечками – шити їх із фетру.
– Взимку я пошила свою першу книжечку, – пригадує жінка. – Її подарували. Одну книжечку я продала. Навіть мої вироби є за кордоном. Також шила розвиваючі дитячі іграшки – гусеничка-шнурівочка, м’ячик-каталка – це по методиці Марії Монтессорі, яка мені до вподоби. Ще шию весільні рушники, набори рушників для вінчання.
Оля Задерейчук є однією з мисткинь «Творчої лавки». Їй там дуже подобається. Там є багато її виробів, а також дитячі костюми напрокат.
Неабиякої популярності набув виріб майстрині – мікровишивка-кулони. У них закодовані слова та імена у схемах. Наприклад, ім’я, слово, а найпопулярніші зараз – «родина», «дім», «Україна» у жовто-блакитних кольорах. Їх замовляють здебільшого ті, хто перебуває за кордоном, як згадку про нашу країну.
Ідея до пані Олі приходить по-різному. Буває, у соціальних мережах вона знаходить для себе щось цікаве.
А найбільше натхнення приходить до мисткині під час поїздок: чи то коли їде до чоловіка, чи просто перебуває в дорозі, чи прогулюється лісом.
– Можу прокинутися вночі, прийти до себе у майстерню, адже саме тоді найчастіше приходить нова ідея, і тоді починаю братися до роботи, – каже Ольга.
У червні пані Ольга побачила, що міська рада оголосила конкурс з надання підтримки ветеранському бізнесу. Вона подала заяву і виграла.
І зараз облаштовує свою крамничку-майстерню «Втілення мрій». Пані Ольга буде надавати послуги пошиття хутряних виробів, шкіри, більш індивідуальний пошив одягу.
– Коли я ходила у 9-ий клас, були популярні чоловічі шапки-вушанки. У мене тато сам виправляв шкірки. І я навчилася шити ці шапки. На Чирянці жила жіночка, на канікулах тато домовився з нею – вона мене вчила, як їх шити. І мені до вподоби працювати з хутром.
Також буде у продажу фурнітура, фетр, мереживо – те, що майстриня може використати у шитті.
Минулого тижня майстриня Ольга спробувала в’язати браслети з натурального каміння.
Має жінка й інше хобі – вона створила мінісад: фруктовий – малина, лохина, виноград, смородина. На її обійсті багато троянд, декоративних кущів. Багато з них вирощує сама.
Жінці подобається починати щось із маленького і дивитися, як воно росте.
І так само з тканиною – взяти клаптик і щось створювати нове, дивитися, що з нього вийде.
