178 дітей, дев’ять тренерів і чотири спортивні напрямки. А за кожною цифрою – дитина, яка вчиться перемагати, не здаватися та вірити у власні сили.
Ми завітали до Шумської дитячо-юнацької спортивної школи, щоб дізнатися, чим сьогодні живе ДЮСШ, яких результатів досягають її вихованці та які плани має нова директорка Лариса Вознюк.
«Спорт був зі мною з дитинства»
Для неї спорт – не просто робота. Свого часу сама виходила на легкоатлетичний сектор, здобувала призові місця на обласних змаганнях та брала участь у Чемпіонаті України. Потім стала тренером, а сьогодні очолює спортивну школу, де свій шлях у спорті проходять уже інші діти.
Лариса Вознюк народилася у Великій Іловиці. До шостого класу навчалася у рідному селі, а тоді перейшла до Шумської одинадцятирічки. Однією з причин такого рішення було бажання навчатися у музичній школі. Проте згодом стало зрозуміло: найбільше її захоплюють фізкультура і спорт.
– Після уроків я відвідувала спортивні секції: спочатку займалася гандболом, а згодом обрала легку атлетику. Саме вона стала важливою частиною мого життя, – каже пані Лариса.
Вона неодноразово ставала призеркою та чемпіонкою області з легкої атлетики, зокрема у штовханні ядра та метанні диска. На чемпіонаті України у Харкові посіла п’яте місце.
Тож вибір майбутньої професії був закономірним – педінститут, факультет фізичного виховання. Хотілося залишатися у спорті й передавати свої знання дітям.
Двадцять два роки легкоатлетичного марафону
У Шумській ДЮСШ Лариса Вознюк працює тренером-викладачем з легкої атлетики вже 22 роки. За цей час виховала чимало спортсменів, які ставали призерами та чемпіонами області.
У квітні цього року вона очолила спортивну школу. Посада директорки стала для жінки новим етапом, однак головне залишилося незмінним – діти та спорт.
Сьогодні у ДЮСШ працюють дев’ять тренерів-викладачів, а спортивні напрямки представлені вільною боротьбою, легкою атлетикою, футболом та кікбоксингом.
Серед них: тренери з вільної боротьби – Руслан Омелянчук та Мирослав Бучко, з кікбоксингу – Віталій Довгалюк, з легкої атлетики – Лариса Вознюк, з футболу – Віталій Бабін, Сергій Попов, Олександр Попов, Володимир Гук та Віктор Споданчук, які вкладають у вихованців свої знання, досвід та душу. Загалом у школі займаються 178 дітей.
– Шумська ДЮСШ має хорошу спортивну базу, яка дає можливість дітям повноцінно займатися та розвиватися у різних видах спорту, – каже її директорка. – У нашому розпорядженні є ігровий зал, тренажерний та борцівський зали, роздягальні для дітей, обладнаний медичний куточок, необхідний інвентар. Також маємо спортивний майданчик зі штучним покриттям та міський стадіон, де проводимо тренування і змагання.
– Разом з тим, є необхідність у придбанні сучасних тренажерів та подальшому оновленні спортивного обладнання, – розповідає Лариса Вознюк. – Плануємо біля майданчика на штучному полі зробити лавку з накриттям.
На балансі ДЮСШ перебуває центральний стадіон міста. Під час стихії там зняло дах із приміщення будівлі. Міська рада виділила кошти на його перекриття, але роботи ще не виконані, оскільки тривають відповідні процедури.
Дев’ять золотих медалей і не тільки
Результатами своїх вихованців у спортивній школі справді можуть пишатися.
Вихованка Шумської ДЮСШ Поліна Малихіна стала третьою на чемпіонаті Європи з боротьби на піску. Її першим тренером був Руслан Омелянчук.
Юні футболісти ставали переможцями зональних змагань ДЮФЛ Тернопільщини. Легкоатлети виборювали призові місця та чемпіонські титули області. Борці беруть участь в обласних змаганнях і чемпіонатах України.
Особливо успішними є кікбоксери. На чемпіонаті України з кікбоксингу WAKO вихованці Шумської ДЮСШ здобули 9 золотих медалей, а команда неодноразово посідала перше місце у командному заліку.
Але для Лариси Вознюк медалі – далеко не єдиний результат.
– Для мене спорт – це характер. Він вчить дітей не здаватися, працювати в команді, поважати суперника, відповідати за свої вчинки і вірити у власні сили.
Дітей, які хочуть займатися спортом, стає більше
За словами директорки, попит на спортивні секції є. Діти хочуть займатися, пробувати себе у різних видах спорту та розвиватися.
Є й бажаючі займатися волейболом, однак наразі у школі немає тренера з цього напрямку. Над вирішенням цього питання працюють.
Найпопулярнішим видом спорту залишається футбол – особливо серед хлопців.
Від ДЮСШ – до дорослої команди
Цьогоріч у Шумську завдяки зусиллям ветеранів спорту Василю Шишковському та Валентину Нікітюку вдалося відновити після тривалої перерви заняття дорослої футбольної команди.
Її основу складають хлопці, які свого часу самі були вихованцями Шумської ДЮСШ.
– Для нас це дуже важливо, адже це своєрідне продовження роботи спортивної школи. Ми виховуємо дітей, даємо їм спортивну підготовку, а згодом вони мають можливість продовжувати виступати вже в дорослому футболі та представляти Шумськ, – каже Лариса Вознюк.
Спорт під час війни – це більше, ніж тренування
Сьогодні спортивна школа виконує для дітей ще одну важливу функцію. Це місце, де вони можуть спілкуватися, знаходити друзів, відволікатися від тривожних думок і хоча б на певний час повертатися до звичайного дитячого життя.
– Ми намагаємося підтримувати наших вихованців не тільки як спортсменів, а й просто як дітей. Тренери багато спілкуються з ними, підтримують, мотивують, допомагають переживати складні моменти, – каже директорка.
Планів багато
Серед найближчих завдань – оновлення спортивного обладнання, придбання сучасних тренажерів, покращення умов для тренувань та розвиток нових напрямків.
У вересні-жовтні юні спортсмени ДЮСШ братимуть участь у ДЮФЛ Тернопільщини, чемпіонаті області з кікбоксингу, міжобласному турнірі з футболу та чемпіонаті області з легкої атлетики.
А головна мрія директорки значно ширша за спортивні результати.
– Дуже хочу, щоб наші випускники поверталися у Шумськ, створювали тут спортивні команди, працювали тренерами та передавали свій досвід наступному поколінню.
«Спорт – це те, чим я живу»
На запитання, що для неї сьогодні означає спорт, Лариса Вознюк відповідає без вагань:
– Напевно, це вже не просто професія – це частина мого життя. Спорт був зі мною з дитинства. Я сама пройшла шлях від спортсменки до тренера, а сьогодні маю можливість працювати директором спортивної школи.
– Дякую Шумській міській раді, управлінню освіти, культури, молоді, спорту та туризму за постійну підтримку спортивної школи, за матеріальне забезпечення, за можливість нашим дітям брати участь у змаганнях, розвиватися і представляти громаду. Дякую тренерам-викладачам та технічному персоналу за щоденну працю, терпіння, відповідальність і любов до своєї справи, батькам нашим вихованців. Дякую нашим захисникам і захисницям за можливість жити, працювати, тренуватися, виховувати дітей та займатися улюбленою справою. Вітаю зі святом всіх спортсменів, тренерів, учителів фізичної культури, ветеранів спорту, прихильників активного і здорового способу життя. Нехай у наших дітей буде мирне майбутнє, у спортсменів – нові успіхи, а в нашої України – Перемога. Найбільша радість для мене – бачити, як дитина, яка прийшла на перше тренування невпевненою, поступово стає сильнішою, досягає результатів і починає вірити в себе.
Лариса Вознюк добре розуміє, що за кожною медаллю стоять щоденна праця, дисципліна, поразки та бажання знову піднятися і спробувати ще раз.
Бо спортивна школа – це не лише про перемоги. Це про дітей, які вчаться бути сильними. І про дорослих, які допомагають їм у це повірити.
