Для Володимира Брокерта ліс – не просто місце роботи. Це частина його життя, знайома з дитинства. Тут він бігав із друзями, пас худобу, а тепер щодня прямує своїм обходом, знаючи кожну стежку та кожну ділянку. Понад двадцять років чоловік працює у лісовій галузі й переконаний: ліс потрібно не лише використовувати, а й залишати після себе для наступних поколінь.
З дитинства – серед лісу
Серед лісів в Угорську, вдихаючи свіже повітря, слухаючи шелест листя та спів птахів, народився і виріс Володимир Брокерт. Тут кожне дерево для нього має свою історію, а кожна стежинка веде до чогось нового та незвіданого.
Навчався хлопець у місцевій школі, згодом – у Тилявській. У 1983 році закінчив Кременецький ДТСААФ за спеціальністю водія. Після цього три роки служив в армії.
Повернувшись додому, працював трактористом у місцевому колгоспі. Саме в цей період познайомився зі своєю половинкою – Людмилою. Разом вони виховали трьох доньок – Вікторію, Іринку та Галинку, дочекалися шістьох онуків. Іринка нині проживає із сім’єю на Полтавщині.
Понад двадцять років – у лісі
У 2003 році Володимир Брокерт влаштувався пильщиком у КСЛМП «Волинь». Тобто він працює на підприємстві фактично від самого початку його створення.
А з 7 липня почав працювати лісником. Спочатку його територією були Залісці-Забара, а через два роки він повернувся у рідний Угорськ.
Батьки свого часу відмовляли сина від цієї роботи.
– Не йди, ти не маєш освіти, – казали вони.
Та Володимир не послухав. І ось уже понад два десятиліття його життя пов’язане з лісом. Щоправда, у родині до нього лісників не було.
– Робота лісника – важка, повсякденна праця. Бо ліс – легені нашої держави, – каже Володимир Брокерт. – Те, що ми вирізаємо, нам потрібно посадити, доглянути, щоб після себе залишити внукам, правнукам. Щоб не говорили, що взяли, повирізали, а нам нічого не залишили. Бо хтось для нас працював.
Кожна посаджена ділянка – на майбутнє
Професія лісника має одну особливість, яка відрізняє її від багатьох інших: десятки, а то й сотні тисяч дерев, які ти посадив, ростуть поруч із тобою роками. А плодами твоєї праці скористаються наступні покоління.
Саме тому Володимир Брокерт хоче залишити після себе щось для майбутнього.
– Кожна ділянка, яку насаджуємо, – це вже історичний момент, – говорить лісник. – За весь період роботи вирізав 40-ву суцільну ділянку, а 39 уже засадив лісовими культурами.
За цими цифрами – роки щоденної праці, догляду та відповідальності. Адже посадити ліс – означає працювати не на сьогодні, а на десятиліття вперед.
«Один у полі не воїн»
У роботі Володимир має налагоджену співпрацю з місцевими жителями. Як зізнається чоловік, самостійно всього не зробиш.
– Один у полі не воїн, – говорить він.
Допомагають односельці. А найбільша підтримка – його тил, його половинка – дружина Людмила, а також діти.
Саме завдяки такій підтримці та взаємодії, переконаний Володимир, можна справлятися з непростою щоденною роботою.
Працівник, на якого можна покластися
– Відповідальний, стриманий, порядний, ніколи не підведе, у роботі на нього можна покластися, якщо він сказав, що це зробить, то дотримає слово. Користується авторитетом серед людей у селі, – так характеризує Володимира Брокерта директор КСЛМП «Волинь» Віталій Янчук. – Наші лісники, крім охорони, ще займаються і заготівлею лісу. За результатами роботи, за 8 місяців поточного року Володимир Миколайович займає друге місце по кількості заготівлі. Опікується він такими територіями – Угорськ, Стіжок, хутір Німеччина, Башківці. Сам лісовий масив горбистий, з ярами.
Цьогоріч Володимиру Брокерту виповнилося 60 років.
У колективі таких працівників, як Володимир Миколайович, цінують і поважають. Адже люди з таким ставленням до роботи – справжній скарб для підприємства.
