Штучний інтелект дедалі частіше стає помічником українців у навчанні, роботі та пошуку інформації. Проте його популярність створює й нові можливості для інформаційних маніпуляцій. російська пропаганда може використовувати масове поширення неправдивих повідомлень, фейкові акаунти та ботоферми, щоб впливати на інформаційний простір, формувати потрібні наративи й посилювати недовіру до України.
Як це працює?
Якщо однакові неправдиві твердження масово публікують на різних сайтах і в соціальних мережах, вони можуть створювати хибне враження, ніби певна думка є загальноприйнятою.
Такі матеріали можуть потрапляти до результатів пошуку та інших інформаційних джерел, якими користуються люди й цифрові системи. Це не означає, що штучний інтелект просто повторює найпоширенішу думку, однак він теж може помилятися, відтворювати упередження або надавати неповну картину. Тому відповіді ШІ потрібно перевіряти за надійними джерелами.
Ще одна небезпека – використання персональної інформації для психологічного впливу та вербування. російські спецслужби можуть починати контакт із людиною зі звичайного повідомлення в соціальних мережах або месенджерах, удаючи роботодавців чи пропонуючи легкий заробіток. Якщо людина публікує багато особистих відомостей, зловмисникам може бути легше підібрати до неї індивідуальний підхід. Саме тому Служба безпеки України закликає бути обережними з підозрілими пропозиціями та повідомленнями від незнайомців.
Які дані можна повідомляти штучному інтелекту, а які – ні?
Зазвичай можна:
– ставити загальні запитання про навчання, історію, культуру, технології;
– просити відредагувати текст, скласти план чи пояснити складну тему;
– описувати ситуацію без справжніх імен, адрес та інших даних, за якими можна встановити особу;
– використовувати вигадані приклади, якщо для відповіді не потрібні реальні персональні дані.
Не варто повідомляти:
– паролі, PIN-коди, коди підтвердження та дані для входу в акаунти;
– повну домашню адресу, номер телефону, точне місце перебування чи розклад пересувань;
– дані банківських карток, документи, ідентифікаційні номери;
– відомості про військових, їхні позиції, переміщення, завдання або іншу непублічну інформацію;
– приватні фото, листування та персональні дані інших людей, особливо дітей;
– інформацію про свої вразливості, сімейні обставини чи фінансові труднощі, якщо вона не потрібна для запиту.
Навіть якщо сервіс має налаштування приватності, краще передавати йому лише ті відомості, які справді необхідні. Правила зберігання та використання даних відрізняються залежно від платформи, тому варто перевіряти її політику конфіденційності й налаштування.
Як не потрапити на гачок вербувальників?
Насторожитися потрібно, якщо незнайома людина пропонує швидкий заробіток за прості доручення, просить сфотографувати військовий об’єкт, передати пакунок невідомого походження, зібрати інформацію про певних людей або виконати завдання потайки від рідних.
Не погоджуйтеся на такі пропозиції, не переходьте за підозрілими посиланнями та не надсилайте документи чи особисті фото. Якщо подібне повідомлення отримала дитина або підліток, важливо розповісти про нього дорослим, яким вона довіряє. У разі підозри на вербування слід звернутися до правоохоронців.
Як перевіряти відповіді штучного інтелекту?
- Просіть джерела. Перевіряйте, чи існують наведені посилання та чи підтверджують вони відповідь.
- Звертайтеся до першоджерел. Для важливих питань шукайте інформацію на офіційних сайтах державних установ, у документах і повідомленнях відповідальних організацій.
- Порівнюйте інформацію. Не покладайтеся на один допис, відео або відповідь чатбота.
- Остерігайтеся емоційного тиску. Повідомлення, які закликають негайно діяти, обіцяють легкі гроші або навмисно викликають ненависть і страх, потребують особливої перевірки.
- Не сприймайте ШІ як безпомилкове джерело. Він може переконливо сформулювати відповідь, яка містить помилки або непідтверджені твердження.
Штучний інтелект може бути корисним інструментом, але він не замінює критичного мислення. Не варто передавати цифровим сервісам зайві персональні дані, сліпо довіряти їхнім відповідям або погоджуватися на підозрілі пропозиції незнайомців.
Пам’ятайте: перевіряйте інформацію, захищайте свої дані та не дозволяйте маніпулювати собою. Якщо пропозиція заробітку передбачає таємні доручення, збір чутливої інформації чи дії на шкоду Україні, відмовтеся й повідомте правоохоронців.
