Російська пропаганда поширюється не лише через відомі пропагандистські канали. Її наративи можна зустріти у Facebook– і Telegram-групах, TikTok, коментарях, чатах і навіть почути під час звичайної розмови.
Наратив – це повторювана теза, яка формує певне ставлення до подій, людей чи держави. Серед поширених російських наративів – твердження, що Україна нібито є «нацистською державою», «маріонеткою Заходу», не має права на існування; що війна є «війною НАТО проти росії», Україна ось-ось розпадеться, а Польща планує забрати західні області. Також активно поширюються маніпуляції щодо мобілізації, ТЦК, української армії та державної влади.
Як зрозуміти, що перед вами маніпуляція?
Зверніть увагу, чи намагається повідомлення викликати сильний страх, гнів або ненависть.
Перевірте, хто є першоджерелом, коли була опублікована інформація та чи підтверджують її офіційні ресурси або кілька незалежних медіа.
Особливо обережно потрібно ставитися до емоційних відео. Сьогодні за допомогою штучного інтелекту можна змінити голос, обличчя або слова людини.
Важливо: людина може поширювати пропагандистський наратив несвідомо.
Тому перед тим, як натиснути «поширити», варто запитати себе:
Хто це повідомив? Чи є першоджерело? Чи підтверджена інформація? Чи не намагаються мене налякати або розлютити?
Якщо перевірити інформацію неможливо – краще її не поширювати.
Куди звертатися?
Якщо ви побачили контент, який може містити ознаки правопорушення, спочатку зробіть скриншот, збережіть посилання та не поширюйте його далі.
Про можливі правопорушення можна повідомити Службу безпеки України або Національну поліцію України – 102. Щодо кіберзлочинів та небезпечного контенту в інтернеті – звертайтеся до Кіберполіції.
Сам факт поширення неправдивої інформації не означає автоматичної кримінальної відповідальності.
Значення мають зміст, контекст, спосіб поширення та конкретні обставини.
Водночас закон передбачає відповідальність, зокрема, за виправдовування чи заперечення збройної агресії росії проти України та глорифікацію її учасників.
Головне правило інформаційної безпеки просте: побачив – не поспішай поширювати. Спочатку перевір.
