Цей юнак ламає усі стереотипи про службу в українському війську. Про те, що у Збройні сили України потрапляють лише ті, хто не зміг сховати чи якимось іншим чином ухилитися від виконання свого конституційного обов’язку.
Сергій Ніколюк з Суража армії не уникав, навпаки, як тільки отримав повістку, без проблем з’явився у райвійськкомат.
І уже невдовзі його, разом з іншим односельцем, урочисто проводжали до війська усім селом. З напутніми словами, дружнім рукостисканням та подарунками.
Таку, колись добру, традицію, намагається відновити у Суражі в.о. старости Михайло Шліхта, адже сам у минулому – військовий, і вважає, що престиж армійської служби треба піднімати, змінювати негативне ставлення до служби.
Якраз напередодні Дня Збройних сил України, яке ми відзначаємо сьогодні, 6 грудня, Сергій Ніколюк отримав п’ять днів відпустки – за зразкове несення служби. А проходить її юнак у 80-ій окремій десантній штурмовій бригаді м.Львів. Уже кілька разів стрибав з парашутом.
– Перший раз не розумієш, що відбувається, – ділиться враженнями Сергій про своє бойове хрещення у небі. – Вдруге уже страшнувато, бо знаєш, що тебе чекає, а третій і наступний рази стають звичним явищем.
Юнак переконаний, що усі хлопці мають відслужити у війську, бо вважає, що це загартовує, робить витривалішим. А ще, напевно, тому, що має гарний приклад у родині.
Його батько, депутат районної ради Ігор Ніколюк, уже вдруге пішов захищати Україну на схід держави. Уперше прийняв таке рішення, коли оголосили другу хвилю мобілізації. А вдруге підписав контракт у вересні цього року. Болить серце за Україну, тому не може бути осторонь подій. І цей патріотичний настрій передав синові. А приклад батька для дитини завжди був у повазі.
Сергія можна насправді вважати взірцем українського солдата. Стрункий, підтягнутий, форма – в ідеальному стані, хлопець у ній – справжній красень, мужній і сильний. Саме на таких раніше, коли служба була в авторитеті, задивлялися усі дівчата. І саме за такими, як наш земляк, майбутнє ЗСУ.
Як правило, якщо юнак не уникає служби, не переховується, то потрапляє у хорошу військову частину. А на рахунок того, що хлопці бояться іти до війська, бо думають, що їх відправлять в АТО – неправда, це може статися тільки тоді, коли солдат сам виявить таке бажання і підпише контракт, – запевняє у розмові юний суражчанин.
– Армія – це школа життя, яка вчить, загартовує, часто змінює наше ставлення до світу, робить хлопця мужнім, – переконує Сергій Ніколюк. – Для мене служба не є важкою, у нас немає дідівщини, харчування повноцінне, дають йогурти, соки, батончики, забезпечують одягом, є грошові виплати, цікаве дозвілля.
П’ять днів відпустки минуло дуже швидко, і Сергій повернувся до Львова, у свою військову частину. Поспілкувався з рідними та друзями. Привітати вчорашнього призовника, а нині – змужнілого солдата, прийшли районний військовий комісар Іван Кадун, заступник голови районної ради Олександр Макаревич та в.о. старости сіл Сураж та Ходаки Михайло Шліхта, і, не порушуючи започаткованої традиції, вручив Сергію подарунок.
До свята, а, може, й за те, що є у цьому житті справжнім чоловіком, хоч і ще доволі молодим, а, головне – добрим прикладом для своїх ровесників.
