Цьогоріч виповниться десять років, як шумчанка Вікторія Хрущевська вирішила відкрити власну справу. А виношувала таку ідею давно. І з Божою поміччю усе склалося.
Спочатку орендувала приміщення на ринку, що у Шумську, зараз у них є свій магазин, який назвали «Українська вишиванка».
А запропонувала таку ідею жителька Дедеркал, яка займається машинною вишивкою.
П’ятнадцять років Вікторія Хрущевська пропрацювала у Будинку школяра, де була керівником гуртка. Як каже жінка, там займалася творчістю, адже потрібно було готувати різні виставки.
Тоді жінка вишивала бісером, малювала та розписувала дощечки, займалася нитковою графікою, різьбою по дереву, фітодизайном та багато іншим. А навчалася до того на фізико-технологічному факультеті у м.Рівне.
Любов до вишивання передала їй мама. Ще в дитинстві вони разом створювали рушники, килими, подушечки, скатертини. А Вікторія передала цю любов своїй доньці.
Та коли відкрила власний магазин, то тісно пов’язала своє життя з вишивкою хрестиком та бісером.
У її доробку – картини, рушники, серветки, пілочки, сукні, блузки, сорочки та багато інших. Переважно вишивала для рідних. Потім почала трішки продавати. Милували око присутніх роботи майстрині на фестивалі «Братина». Сама теж одягає, створені власноруч, вироби.
– Не раз мене запитували перехожі: «Де ви купували таку сукню? Ми теж хочемо», – каже майстриня.
Дизайн суконь придумує сама. Вікторія зізнається, що їй до душі українська, народна творчість. Перечитує про це чимало літератури, де черпає корисну інформацію.
А недавно майстриня відкрила для себе ще одне захоплення. Почала виготовляти ляльки-мотанки.
Вони відомі в українській культурі тисячі років. Це не лише іграшка чи декор, їх вважають оберегом.
У дивовижних віночках, з чудовим намистом, сорочках з мініатюрними вишивками і вигаданих сукнях – такі унікальні ляльки створює Вікторія Хрущевська.
Одна із таких ляльок-мотанок є у магазині Хрущевських оберегом. Покупці не раз запитували: «Чи можна її купити?». На що жінка відповідає – ні.
Майстриня каже, що ляльки-мотанки є унікальними, адже при їхньому виконанні всі деталі, в основному, примотуються. Крім того, у ляльки немає очей, носа і рота, вони – з чистим обличчям, – додає майстриня. – Наші предки вірили, що мотанка береже сімейний затишок, добробут та захищає від злих сил.
Багато інформації черпає жінка і з соцмереж, правда, до кожного виробу додає щось своє.
Майстриня каже, що для створення ляльки-мотанки потрібно до тижня часу. Свої роботи Вікторія приурочує до різних свят та подій.
Є у її магазині символічні мотанки. Останнім її витвором, який майстриня зробила саме до новорічно-різдвяних свят, є мотанка-ангел, з якої не можна звести очей. А використала матеріал, що був удома.
– Я не купую набори для мотанки, інструкції, – каже Вікторія Хрущевська. – Використовую усе, що завалялося удома: щось відрізала, щось поторочила.
У магазині красується і новорічний ельф, це – її імпровізація.
Широкий вибір в «Українській вишиванці» суконь, жіночих та дівчачих блузок, чоловічих та хлопчачих сорочок на будь-який смак, колір.
Жінка каже, що найбільше покупців на День хустки, на національні свята або на випускний.
Родина Хрущевських шанує українські звичаї. Доброю традицією їхньої сім’ї стало одягати вишиті сорочки, сукні, блузки на свята, урочисті події. Бо саме вишивка є символом та оберегом нації, родини.
Дивишся на витвори майстрині – і дивуєшся, як може так усе вдаватися? Та й сама Вікторія милується творінням власних рук.
Радіє тому і вся родина. І чим більше вона розкриває у собі цей дар, тим більше наповнює своє життя улюбленою справою, розвиває талант, створює власний світ.