Галину Тімочко змалечку приваблювала творчість. Та хіба могло бути інакше, якщо ти народилася у славнозвісному краї – у с.Острів на Рівненщині. Там, де відбулася відома Берестецька битва.
Щороку у селі організовували святкування, на які запрошували майстрів та майстринь різних ремесел. Ще дитиною Галя милувалася цими оригінальними авторськими роботами, розуміла, що їй це дуже подобається.
– Скільки себе пам’ятаю – я співаю, танцюю, малюю, колись брала участь у конкурсі читців, тобто, скрізь була задіяна, – розповідає Галина. – Без творчості себе не уявляю.
У 7 класі Галина захопилася рукодільством – якраз модним стало бісероплетіння, тож дівчина почала створювати кольє, аплікації та інше.
Після закінчення дев’ятирічної школи у рідному селі задумалася над тим, яку професію у житті обрати. Хотіла, щоб вона була пов’язана із педагогікою. Тож вирішила вступати до Кременецького педагогічного коледжу на вчителя-вихователя.
– Уже там я повністю поринула у творчість, – пригадує студентські роки Галина. – На трудовому занятті чого нам тільки не задавали робити: плести, виготовляти вироби із соломи, різні аплікації, витинанки, в’язати, шити. Мені тоді викладачі навіть пропонували здобувати фах вчителя трудового навчання, адже здавала вироби на належному рівні.
Стежка долі Галини пролягла на Шумщину – вийшла заміж за місцевого хлопця. Влаштувалася на роботу вчителем у Шумський ОЗЗСО. Згодом пішла в декретну відпустку.
– Саме тоді задумалася над тим, чим би зайнятися, щоби трішки урізноманітнити свій домашній побут, знайти якесь заняття для душі, – розповідає жінка. – До нас у гості завітала кума та принесла подаруночок для донечки – заколочки. Коли відчинила коробку, глянула на цю красу і подумала: «Це ж я можу теж таке зробити. Чому б не спробувати!».
Наступного дня Галина замовила через соцмережі матеріали і почала виготовляти заколочки. Каже, що це було важко. Перші вироби тестувала на своїй донечці. Її Златочка проходила тест-драйв аксесуарів для волосся. Пригадує, що був період, коли донечка відмовлялася від заколочок. Тоді для Галини було принципово створити таку, яку її дитина захотіла б носити.
Першими замовниками майстрині були її знайомі. Згодом створила магазин, почала виготовляти більше аксесуарів для волосся. Роботи Галини набирали популярності. Брала участь у різних благодійних ярмарках Шумщини.
– Ми найперші заселилися у «Творчу лавку», – пригадує майстриня. – Навіть спільно із деякими майстринями придумали назву. Завдяки такій локації ми маємо, де себе реалізувати, як творчі люди. – Адже раніше треба було думати над тим, де продавати свої роботи. А тут така гарна можливість.
До Дня Святого Миколая Галина Тімочко спільно з Марією Макаревич організували у «Творчій лавці» серію майстер-класів. Каже, що у такій атмосфері відчуває себе комфортно. Надавала свої вироби у якості лотів для благодійних лотерей. Бувало, що й в інші області.
Також Галина Тімочко є ще представницею Молодіжної ради Шумської громади.
Виготовленням аксесуарів жінка займається уже чотири роки. Для неї це – можливість робити те, що подобається, спробувати свої сили у різних стилях.
– Люди часто думають, що це просто – відрізав стрічку, зав’язав бантик – і готово. Та ні. З кожною стрічкою потрібно вміти працювати по-різному: якась більше торочиться, одну треба пришити, а ось іншу – тільки приклеїти. Тобто, нюансів чимало, – ділиться майстриня премудростями власної справи. – Вибір матеріалів дуже великий, але коли виконую замовлення, то обов’язково орієнтуюся на покупців. Хоча вони це не завжди оцінюють.
У доробку Галини Тімочко є: обручі, заколки, різні гумки, пов’язки для маленьких діток – для цього використовує спеціальну гумку, яку підбирає під голівку маляти.
– Коли розпочалася повномасштабна війна, почала виготовляти брошки з бісеру на різну тематику, оскільки уже мала навички роботи з таким матеріалом. Вони у цей час стали доволі популярними, – розповідає жінка.
Галина Тімочко каже, що у ці різдвяно-новорічні свята загадає бажання – закінчення війни. А ще усім українцям бажає спокою у родинах, щоб усі сім’ї були разом. У цьому для неї – потужний стимул більше творити та розвиватися.
