Не встигли шумчани оговтатися від втрати захисника Володимир Федчука з Літовищ, як знову громаду оповив смуток. Захищаючи нашу державу від загарбників, загинув Герой, цеценівчанин Володимир Лівар, 1982 року народження.
Народився та виріс Володимир у рідній Цеценівці. Там навчався у школі, там минули його дитинство та юність.
Любив техніку. Тож опанував професію тракториста у Шумському профтехучилищі. Служив в армії. Працював на автомагістралі.
Батьки Володимира – пенсійного віку, є ще молодший брат Василь, який мешкає у Португалії.
Володимира Лівара мобілізували у жовтні 2025 року. Служив солдатом, гранатометником механізованої роти механізованого батальйону.
Востаннє, а це було у четвер, 29 січня, Володимир написав смс-повідомлення у вайбері мамі, що завтра йде на позицію. Це було його останнє повідомлення рідній людині.
Невдовзі з фронту прийшла сумна звістка – 30 січня 2026 року на Донеччині, під час заходів оборони і захисту України, загинув Володимир Лівар.
– Володимир був працьовитим, щирим, товариським, відкритим, любив пожартувати, – каже староста Іванна Григор’єва.
У родини був трактор, тож Володимир трудився на ньому, допомагав сусідам, односельцям – нікому ніколи не відмовляв.
У зимовий, холодний день до Шумської громади прибув скорботний кортеж із загиблим захисником.
Громада на колінах зустріла Героя, віддавши йому шану та подяку. Священнослужителі відправили панахиду за упокій душі воїна. Після цього жалобний кортеж вирушив до рідної Цеценівки, – остання дорога додому Володимира Лівара.
Поховали захисника із військовими почестями.
Жорстока і безжальна війна щодня приносить сльози та непоправні втрати. Вічна і світла пам’ять захиснику.
До слова, у Цеценівці понад 20 військовослужбовців обороняють нашу державу від лютого ворога. А 6 воїнів полягли за Україну.
