Сьогодні у Великодедеркальській громаді прощалися із воїном, темногайчанином Віктором Янчуком.
Народився 1966 року у Темногайцях. Зростав у багатодітній родині, був найстаршим у сім’ї, мав двох молодших сестер – Жанну та Аллу.
У дорослому віці їздив на заробітки. Був електриком та мав хист до техніки. Кожну справу виконував дуже скрупульозно та відповідально.
Осіннього ранку 2023 року Віктор Григорович пішов захищати територіальну цілісність України. Військовий був інспектором прикордонної служби 3 категорії – майстром інженерно-позиційної групи відділення інженерної розвідки прикордонної застави застосування засобів інженерного озброєння прикордонної комендатури інженерного облаштування І прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
– Безконфліктний, спокійний, хороший, позитивний, – каже про військового староста села Оксана Левічева. – Він ніде не ховався, не тікав, а пішов захищати Україну від російського окупанта, хоча мав проблеми зі здоров’ям.
Віктор мріяв купити власний будинок. Навіть, коли приїжджав у відпустку, приглянув один. Не судилося.
10 лютого 2025 року в с.Підсереднє Куп’янського району на Харківщині помер від серцевого нападу 58-річний захисник Віктор Янчук.
Саме того дня, коли зупинилося серце захисника, він востаннє спілкувався з мамою Ганною Максимівною. Залишилися ще сестри, двоє синів, дві доньки та онуки. До слова, усі чоловіки у цій родині воюють.
Рідні, друзі, односельці, влада та священнослужителі зустріли навколішки військовослужбовця живим коридором.
Поховали Віктора Янчука у рідних Темногайцях, де спочиває його побратим Василь Димнич.
До слова, з Темногайців до війська мобілізували 32 темногайчан.
Передчасна смерть забрала життя відважного воїна. На рідну землю він повернувся на щиті. Вічна пам’ять і честь захиснику!
Фото зі сторінки Великодедеркальської ТГ у Facebook.
