«От ми колись розважалися. Ганяли м’яча, били коліна, купалися і засмагали. А ви тільки смартфони знаєте», – кажуть своїм дітям батьки.
«А ми й цього не мали. Важкі часи були, батькам підсобляли. Працювали в полі та гляділи менших дітей у сім’ї», – переконують бабусі та дідусі.
І кожне покоління має свою аргументацію того, чому вони були кращі та активніші.
У всіх було своє дитинство. Різне, але своє. А як відпочивали улітку шумчани різних поколінь. Ми запитали про це тих людей, чиє дитинство випало на 50-ті, 70-ті та 90-ті роки. І, звісно, сучасних дітей.
Ярослав Мосійчук, 66 років, Кути
Дитинство минало у 50-тих роках
– Мої канікули завжди минали у сільській праці. Адже тато з фронту повернувся пораненим. А нас у сім’ї було троє дітей. І тому знали – батькам треба допомагати. Жили тоді з практично з худоби. Батько пішов працювати у дорожню службу. Залишив тоді колгосп. Тому у нас суттєво забрали землі, яку раніше обробляли.
Меншим я пас корів, гусей. Старшим – заготовляв сіно, дрова. У вільний час, на свята ходили з товаришами у Кути на ставок. Його називали ставок Шеманського. Через прізвище поляка, який у свій час ним опікувався. Проте найбільшим дитячим захопленням тоді був футбол. У нас була гарна команда. Самостійно хлопці облаштували футбольне поле. Але грали там або в обід, або під вечір. У час мого дитинства не було заведено, щоб діти просто так собі гуляли по вулицях. Усі було задіяні по господарству.
Світлана Золотун, 50 років, м.Шумськ
Дитинство минало у 70-тих роках
– У наш час відпочинок був цікавим та активним. Ніхто й гадки не мав, щоб сидіти у хаті. Навіть телевізора не мали коли дивитися.
Старалися швидше виконати свої домашні обов’язки. Помити посуд, прибрати у будинку. І – гайда на вулицю.
Часто збиралися компанією і грали у волейбол. Майже щовечора. У нас було багато дворової дітвори. Усі дружили. Нудитися не було часу. Усі вели активний спосіб життя. Раділи, що можна так відпочивати. До хати загнати не можна було.
Гарно було, коли збиралися з друзями і йшли на шумське озеро. Тут цілий день було що робити. Купалися, засмагали, спілкувалися. Було весело, радісно, щиро. Тому дитинство запам’ятається на все життя. Час відпочинку, безтурботності, позитиву.
Інна Сервитник, 48 років,
с.Малі Дедеркали
Дитинство минало у 70-тих роках
– У дитинстві ми не нудьгували. Не переймалися, як розважитися. Саме це нерідко чую від теперішніх дітей. Вони нарікають на скучні дні. На те, що немає чим зайнятися.
Як тільки траплялася нагода, завжди мене і молодшого брата батьки відправляли у літні табори. Тоді їх називали піонерськими. Ми з радістю чекали цього часу. Досі пам’ятаю відпочинок у Кутянці, у Заліщиках та Струсові.
Популярною улітку серед старшокласників була робота під час жнив на зерновому тоці. Там можна було заробити гроші. А під час першовересневої лінійки голова колгоспу усім учням, які влітку працювали, вручав подарунки. Як правило, цікаві книги.
Вабив нас і сільський ставок. Але похід на нього треба було заслужити – допомогти мамі на городі. Тоді набирали з собою смакоти – черешень, яблук, зеленого гороху – і гайда на пів дня на водне плесо.
Біля мого будинку був волейбольний майданчик. Там у вихідні та інколи вечорами точилися запеклі баталії серед дорослих. Бувало, до них долучалися і ми – діти. Нерідко сусід , який возив бортовим автомобілем працівників на цегельний завод, брав нас з батьками і ми відпочити в урочищі «Гарманка».
Артур Боярський, 33 роки, м.Шумськ
Дитинство минало у 90-тих роках
– Моє дитинство випало на дев’яності роки. Мобільників тоді ще не було. Але уже з’явилися приставки. І під час канікул ми таки добрих пів дня грали на цих приставках. А потім починався активніший відпочинок. Ми виходили на подвір’я. Ганяли м’яча усі гуртом. Чи захоплювалися іншими іграми. І рухливими, і могли зібратися та зіграти у монополію.
Мені тоді подобалося моделювання. Займався цим. Раділи, коли вдавалося зробити самостійно літачка. Тоді запускали його з вікна чи з балкону. Або з даху.
А ввечері з татом ішли на озеро. Після спекотного дня його прохолода була особливо приємною. Купалися, пірнали. Словом, весело проводили час.
Максим Паращинець,
11 років, м.Шумськ
Дитинство минає у сучасні роки
– Коли настає літо, у мене відразу ж піднімається настрій. Не потрібно нікуди йти: вставати до школи, готувати щодня уроки. Хоча цьогоріч і так навчалися дистанційно. Проте уроки таки потрібно було робити. Тож літня пора мене дуже радує. Я займаюся усім тим, на що бракує часу в шкільні будні.
У літню пору року майже щороку їжджу на море. Проте цьогоріч карантин. І наша сім’я не відпочиватиме на морському узбережжі. Тож на канікулах спілкуюся з друзями. Їх у мене є багато, граємо у футбол. Нещодавно мені подарували велосипед. То катаюся на ньому, гойдаюся.
Багато часу проводжу у соцмережах. Граю у комп’ютерні ігри. А ще – дивлюся телевізора. Хоча зараз канікули, але займаюся вивченням математики, яку люблю.
Марина Бойко, 10 років, м.Шумськ
Дитинство минає у сучасні роки
– Усі полюбляють літні канікули. Тоді можна відпочити і гарно провести час. Робити, що хочеш. Не потрібно рано вставати, виконувати домашні завдання.
Ще з дитинства я захоплююся малюванням. У мене багато розмальовок. Сама придумую різні малюнки. Красується у моїй кімнаті картина, яку я розфарбувала. А ще маю двоюрідних сестричок – Анну та Емму. Доглядаю за ними, разом граємося.
Моя мама – найкраща у світі. Тому стараюся їй допомагати – куховарити, підтримувати чистоту.
Нещодавно у мене з’явився новий друг – кошеня. Його хтось підкинув, то доглядаю за тваринкою. А ще люблю кататися на роликах, велосипеді.
Читати також:
Від пункту “А” до пункту “Я”. Якою вийшла абетка Шумська, яку ми написали
Що потрібно робити, аби змінити життя у Шумській громаді. Три історії від активних та ініціативних шумчан
Чи зручно сьогодні жити у Шумську. Про реалії провінційного комфорту розмірковують місцеві мешканці
