Від пункту “А” до пункту “Я”. Якою вийшла абетка Шумська, яку ми написали

27 Квітня, 2020 | 17:26

27 квітня 2020 року, 17.00

Ви коли-небудь пробувати розповісти про місто чи село, у якому живете, у форматі абетки? А ми спробували. 33 літери мають розкрити таємниці 33 локацій або подій, явищ, легенд, історій. Отож, життя Шумська у форматі абетки.

А – Алея парасольок

Це затишне місце відпочинку з’явилося у Шумську недавно – завдяки «Бюджету участі», який втілюють у міській раді уже кілька років поспіль. Розумні люди народжують ідеї, пишуть проєкти, а усі мешканці нашої ОТГ можуть проголосувати, для цього треба прийти у місцевий ЦНАП або можна віддати свій голос онлайн.

Менше з тим, Алея парасольок стала одним із найулюбленіших місць шумчан. Ну, не подумайте, від дощу під парасольками тут ніхто не ховається, просто лавочки оздоблені оригінально – з парасольками, а ще є локація «Я люблю Шумськ», де усі охоче роблять фото. До речі, донедавна це місце було доволі серйозним, з пам’ятником піонеру-герою, якого чемно «попросили» зійти з п’єдесталу, а згодом відбулося таке класне перевтілення в Алею парасольок.

Б – Бобер

Ця тваринка з міцними зубами, які ніколи не псуються, тому не треба відвідувати стоматологів, завжди щось будує, мудрує, носить. Словом, працює, не покладаючи рук. Бобер став однією із робочих версій емблеми нашої громади, мешканці якої теж працьовиті і наполегливі. Правда, із зубами пощастило менше, і до стоматологів ходимо, зате трудитися вміємо до сьомого поту.

До речі, символ – не просто слова. Бобер існує, мешкає він у кабінеті міського голови – його з підручних матеріалів створили креативні працівники з Центру позашкільної роботи.

В – Волонтери

Волонтерський рух у Шумську особливий. Як тільки розпочалася АТО, тут народилася ГО «Схід та Захід єдині», про яку писали та розповідали загальнонаціональні ЗМІ. Скільки вареників переліплено, салатів накришено, крашанок нафарбовано – і усе хлопцям на схід. А консервація «Шумська тушонка» з брендовою етикеткою стала головним атрибутом харчового набору військових.

Щоб зібрати допомогу, не лише залучали шумчан, а й самі старалися – на Маланку щедрували в оселях земляків, а кошти використовували для потреб військових на сході. Або на популярному фестивалі «Братина» розгортали справжнє волонтерське містечко і варили, пекли, смажили та пригощали гостей, а допомогу, яку ті пропонували, знову віддавали на Схід.

Г – Громадський простір

Такі локації тільки-но починають завойовувати вподобання шумчан. Одна із них – під назвою Арт-вулик – є тепер у міському парку. Члени громадської організації «ІнСорс» втілили відповідний проєкт за підтримки Шумської міської ради. Встановили столики, лавочки, посадили квіти, облаштували майданчик. Тут проводять майстер-класи, грають у шахи і шашки, а можна просто посидіти і насолодитися гарною погодою – викинути геть погані думки і переформатувати себе на позитив.

Ґ – Ґрунт

Ґрунти у нас примітні, бо це – чорноземи, тому місцевість – сільськогосподарська. Люди охоче вирощують овочі та фрукти на своїх присадибних ділянках. В останні роки популярним стало ягідництво, особливо – малина та полуниця. Якщо друга лишень завойовує ринки шумських підприємливих господарників, то малину збирають уже кілька років поспіль. Такий вид діяльності міг стати підмогою у формуванні ринку зайнятості населення, адже шумчани реєструються, сплачують податки та мають вирощену продукцію. Правда, не завжди усе гаразд із збутом, вірніше, із цінами, які коливаються і можуть різко падати. Як, до речі, і на такий овоч, як картопля, теж популярний на городах шумчан.

Д – День громади

У Шумську його святкують недавно. Але ж найбільша громада і найперша з утворених в Україні має право на власний літопис. Чого б не відпочити усім гуртом. Не все ж працювати і зітхати через проблеми. Треба знаходити місце і для хорошого. Стати учасником талановитих виступів своїх земляків, порозважати дітей на атракціонах, посмакувати наїдками від шумських господинь, а вони уже тут стараються на славу – печуть, смажать, перемащують. А як пахне гречана каша з польової кухні!

Є спортивні локації, діють виставки, виступає популярний гурт, для молоді увечері – дискотека, а ще можна подивитися фаєр-шоу, як це було минулого літа.

Е – Експозиції

Довго думала, а що у нас є на цю каверзну літеру. Ну, звісно експозиції, музейні. І хай музей у нас невеликий, зате експонати тут цікаві. Древні вироби, домоткані речі, картини, давній посуд і ткацький верстат. А недавно у музеї закрасувався ще один експонат – гунька, якій сто років. Груба, важка, її важко зігнути, але у них колись ходили наш діди-прадіди. А, не всі знають, що таке гунька? То такий верхній сукняний одяг. Ним господар і сам грівся, і коня накривав, якщо десь по дорозі заходив на перепочинок, щоб тварина, зіпріла від бігу у мороз, не застудилася.

Є – «Євангеліє учительноє»

Його надрукували в околицях Шумська, у Рохманові, де на початку ХVІІ століття діяла мандрівна друкарня, друкарем якої був ієромонах та проповідник Кирило Транквіліон-Ставровецький. Колеса водяного млина приводили в рух друкарський верстат.

9 листопада 1619 року вийшов у світ збірник під назвою «Євангеліє учительноє» на 552 аркушах, який містив різні проповіді та повчання, побудовані в морально-викривальному дусі, висвітлено етичні проблеми, зокрема, питання поведінки молодої людини у товаристві, повчання, як вести себе у гостях, поважати старших. 1627 року книга засуджена духовним Собором, як єретична, і заборонена. Сам Кирило Ставровецький був офіційно переслідуваний владою.

Ж – Жолоб

Урочище на заході Шумська, за будівлею хлібозаводу. Тут було розстріляно 2432 жителі Шумська, в основному – євреїв з місцевого гетто.

Улітку мешканцям гетто повідомляють, що їх буде переселено у сусіднє місто Кременець. Насправді ж для євреїв приготували заздалегідь викопану могилу. Лише коли автоматники направили колону за православним кладовищем вправо, заарештовані зрозуміли, куди їх ведуть. Спочатку примусили роздягнутися. Потім одних ставили на край ями і розстрілювали. Інших – клали обличчям до землі і посилали кулі просто у потилицю. Декого закопували живим. Як тільки була заповнена головна яма, викопали ще дві. За спогадами шумчан, після вбивства ще декілька днів ворушилася земля.

З – Заводи

Їх у нас небагато, але є, і виробляють там хліб. І житній, і гречаний, і пшеничний, і батони, і булочки, і всяку там здобу. І печуть його на трьох заводах. І розвозять у різні точки, і не лише у районі, а й далеко за його межами, а ще печуть смачні круасани на ПП «Шумськ-хліб». Минулого року підприємство спонсорувало їх для рекорду, який організувала Шумська міська рада – на Свято Миколая з круасанів виклали ялинку. Були експерти з Києва, ходили з лінійками, міряли, перевіряли і таки вручили нам диплом. А коли рекорд зафіксували, то усі шумчани, які прийшли на свято, ялинку … з’їли. Ну, ще б, вона ж була солодкою. Але не всю, бо частину круасанів відправили на шумчанам, які захищають Україну на сході.

И – Ива

Ага, кажете немає слів на цю літеру. А от і можна знайти, бо недавно наші мовники внесли зміни у правопис, і відтепер індик може побути индиком. Але я про иви, або, як кажуть у багатьох селах старші люди, гиви, тобто, вербу.

Для Шумська це дерево – одне із візитівок. Скажіть: «Біля верби», і всі місцеві знають, що це у самісінькому центрі міста, де люди підчікують транспорту, щоб поїхати у потрібному напрямку. А верба (по колишньому – ива або гива) тут справді є, а для того, аби не нищити коріння, яке розрослося по тротуару, зробили класний місточок для переходу.

І – Ільківи

Прізвище – доволі популярне у Шумську. Адже талановита родина Ільківих заробила для себе добре ім’я. Батько Василь Миколайович – Заслужений працівник культури України, багаторічний керівник Шумської капели, автор багатьох пісень, у тому числі – й про Шумськ.

Син Андрій Ільків – український музикант, відомий трубач та соліст. У серпні 2009 Андрію Ільківу присвоєно почесне звання Заслуженого артиста України.

Ї – Їжаки

Шумчани з цими колючими клубочками зустрічаються дуже часто. Особливо увечері, коли стемніє, ці тваринки люблять приходити у гості, а ще, якщо десь стоїть мисочка з молочком чи іншим смаколиком. Ото вже радість для малечі. Так і кортить погладити того сірого кожушка. А ще ці тварини приносять величезну користь садівникам і городникам. Колючі звірята знищують комах-шкідників, молюсків і гризунів.

Й – Ймовірні події або легенди

Ось, чого-чого, а історій, які прийшли із сивої давнини, і вже ніхто не знає, як це було насправді, тому події ймовірні, вистачає. Шумськ оповитий легендами, і їх можна переказувати досить довго. Наприклад, про шумські підземелля, які викопали за наказом багатої польської пані, яка фундувала кошти на спорудження нового костьолу у Шумську.

У тих підземеллях збирала пані та її прибічники гроші й коштовності, щоб в слушний час закупити за них зброю й коней для нового повстання проти Російської імперії. А підземелля ті, мовляв, багато хто сам бачив, були завширшки такі, що дві підводи могли розминутися.

К – Костел

Пригадую весну 1985 року. Радянська власть задумала звершити героїчний вчинок – знести у повітря польський костел. І такий подвиг мали обов’язково споглядати учні, щоб розуміти, який це опіум для народу – релігія, і як влада рад з цим бореться.

Пролунав потужний вибух. За перший раз костел не зірвали. Міцні стіни не піддалися, і процедуру повторили ще раз, правда, в інший час.

Будівництво Костела Непорочного зачаття Діви Марії XIX століття фундувала Людвіка Менжинська 1852 року. Освячений 1861 року. Після Другої Світової війни храм закрили. Згодом його перетворили на склад будівельних матеріалів та свинарник, а потім – зруйнували. Відбудований протягом 1995-2005 років. Нині костел діючий – тут проводить Богослужіння римо-католицька громада міста.

Л – Ліси

Шумськ і громада багаті на ліси. А ліси – на трави, ягоди, грибочки. Усі, хто потрапляє хоч на день у нашу чудову природу, хочуть тут загубитися від міської суєти. Ну, не подумайте, не по-справжньому загубитися, щоб потім зниклих оголосили у розшук. Я про інше – про релакс, який тут неодмінно буде.

Навіть назву самого міста Шумськ пов’язують з лісами – як похідну від шуму навколишніх лісів. Археологічні розкопки на території району виявляють багато знахідок ІХ-Х століть. Отже, більш, ніж ймовірно, що вже з ІХ ст. місто існувало, вело активне політичне і торгове життя.

М – Містечко дитячої мрії

Це ще один проект, реалізований у Шумську у рамках «Бюджету участі», про який ми розповіли на початку «Абетки».

Дитячий майданчик встановлено на території першої Шумської одинадцятирічки. Малюки охоче розважаються на гойдалках та гірках, у вихідні сюди приходять батьки з малечею.

Таких дитячих локацій у Шумську стає більше, встановлюють їх і у селах громади, де дітки теж хочуть зібратися гуртом і погратися на сучасно обладнаних майданчиках.

Н – «Новини Шумщини»

Ну, тут гріх не сказати про себе – інформаційний центр, який наразі пропонує два медіа продукти – газету «Новини Шумщини» та сайт «Шумськ.Info».

Три роки тому центр успішно реформувався і став незалежним виданням. Досі його засновниками були райдержадміністрація, районна та міська ради. А тепер ми – самостійний корабель, який поплив неспокійними хвилями сучасного медіаринку. У Шумську знають, якщо новини, то це – ми.

О – Озеро

Улюблене місце шумчан – парк «Соснина», а саме тут розташоване озеро, окультурили, але роботи по його облаштуванню не завершили, вони тривають. Тут з діточками прогулюються, закохані пари приходять, пенсіонери відпочивають. А влітку можна скупатися в озері та позасмагати на пляжі. У майбутньому тут має з’явиться багато чого нового. А ще шумчани висловлюють цікаві пропозиції облаштувати локації на вершині «Соснини» – тут колись був древній Шумськ. Але то – питання часу. Зараз головне – берегти те, що маємо, бо, схоже, що «Соснина» стає візитівкою нашого міста.

П – Парк

Він у нас невеличкий, менший за «Соснину», проте затишний. Тут улітку навіть кіно показують – під відкритим небом. Отак можна взяти попкорну, чіпсів, соку, кока-коли, постелити якусь одежину і вмоститися для перегляду фільму. І дивитися, доки спина не підкаже, що пора вставати, бо тобі ж не двадцять. Ну, це я про себе. А молодь може сидіти довго, та ще й спілкуватися між собою. Таку ідею реалізовує ГО «ІнСорс».

А ще сюди любить приходити малеча, бо ж тут є дитячий майданчик. Звичайно, що парк давно потребує реконструкції. У Шумській міській раді запевняють, що це у планах є, та реалізують ідею, коли з’явиться така фінансова можливість і то, швидше, за державні або грантові кошти.

Р – Равлики

Для шумчан цей молюсковий делікатес почали відкривати недавно. Звичні до національного продукту – українського сала, краяни не поспішають зраджувати своїм смаковим вподобанням, обережно пробують равликів, і потрохи така продукція створює конкуренцію для вгодованих кабанців, які досі почували себе доволі розслаблено у рейтингу шумських делікатесів. У Шумську та селах громади уже є кілька равликових ферм, а усі бажаючі можуть придбати маринованих молюсків та ікру з них і якось розбавити своє смакове дозвілля.

С – Спорт

Тут шумчани не пасуть задніх, активно грають у футбол, волейбол, опановують ходьбу з палицями. Уже традиційними стали роликові перегони для школярів. Полюбилися дітям і змагання з шашків, які постійно організовує місцевий активіст Андрій Ящук, навіть створив шашковий клуб на волонтерських засадах. Дорослі не проти провести кілька шахових партій.

Популярними стали велопробіги під егідою ГО «ІнСорс», школярі Шумська постійно займають призові місця на різних спортивних змаганнях, особливо тішать досягнення борців, гордістю Шумська є молода біатлоністка Олександра Усенко.

Т – «Тополина»

Цей танцювальний колектив – гордість нашого міста та громади. «Тополина» довела це не лише на шумських сценах, адже талановиті вихованці беруть участь у міжнародних конкурсах, минулого літа їздили у Туреччину, позаторік – у Болгарію та привезли звідти дипломи та незабутні враження. А ще – новий досвід та бажання працювати для нових перемог та власного розвитку. Нещодавно колектив, керівником та ідейним натхненником якого є Сніжана Паламар, відзначив свій невеличкий ювілей – 15 років з часу створення «Тополини» – танцювального колективу, який має звання “зразковий”.

У – Угода

Так, у Шумську є Угода про співпрацю з польським містом Отвоцьком. Почалася вона з творчих стосунків між їхнім «Клубом творчого мислення» з нашою місцевою школою мистецтв. Але є сподівання, що поступово творчі стосунки доповнять і бізнесові. Щороку делегації їздять один до одного з дружніми візитами, а хор Шумської школи мистецтв уже традиційно бере участь у фестивалі духовної музики «Сакросонг», що організовують в Отвоцьку, та привозить звідти перемоги.

Ф – Фабрика

Раніше це була швейна фабрика у Шумську. Зараз це – ТОВ «Сегеш-Україна» з іноземними інвестиціями. Тут шиють формений одяг для обслуговуючого персоналу – продукцію відправляють за кордон. Підприємство вчасно сплачує податки та створює нові робочі місця завдяки запуску нових виробничих ліній.

Х – Храми

Їх у Шумську кілька. Найдревнішим є храм Преображення Господнього. У 1837 році споруда церкви перейшла до православних шумчан, до того це був францисканський католицький монастир. Комплекс храму Преображення Господнього має велику історичну та культурну цінність, адже був збудований у 1637 році.

Польський костел, зруйнований у 1985 році радянською владою. Храм Непорочного зачаття Діви Марії відбудований та відновив свою діяльність у 2005 році – тут проводить Богослужіння римо-католицька громада Шумська.

Храм святих мучениць Віри, Надії і Любові та їх матері Софії належить греко-католицькій громаді міста. Парафію утворено і зареєстровано у вересні 2002 року, а храм збудували у листопаді 2003 року. Церква дерев’яна. Архітектор – Михайло Нетриб’як. Храм освятив блаженної пам’яті владика Михаїл (Сабрига) 8 листопада 2003 року.

Ц – ЦНАП

ЦНАП Шумської міської ради створений за усіма сучасними вимогами. Тут надають послуги мешканцям громади та району. Перелік послуг постійно оновлюється і розширюється. Тут можна отримати закордонний та український паспорти, подати документи на реєстрацію шлюбу, народження дитини та багато інших пропозицій, які стають для людей доступнішими. Сучасне приміщення з новою технікою – такий ЦНАП став можливим завдяки децентралізації та перемозі Шумської ОТГ у грантових проєктах. До слова, нещодавно ЦНАП посів перші місця у номінаціях «Найкращий ЦНАП» та «Найкращий адміністратор».

Ч – Чорниці

Саме на цю ягоду багатий Шумський ринок наприкінці червня та у липні. Її можна придбати в активних збирачів цілющої ягоди, яка популярна у північних шумських лісах.

Ягода не лише смачна, а й корисна. Чорницю справедливо можна назвати лікувальним засобом. А ще її цінність можна відчути, коли відправитися у ліс і спробувати самому зібрати. Мало того, що добряче болить спина, адже чорниця – низькоросла, і потрібно багато нагинатися, то ще й комарі допікають, а й їх біля чорничнику хоч відбавляй. Запаси рослин на Шумщині значні, проте чорниця потребує дбайливого використання і охорони. У районі діють спеціальні заказники: «Стіжоцькі чорниці-1» та «Стіжоцькі чорниці-2».

Ш – Шампіньйони

Шумськ – край, який асоціюють з лісами, ягоди та грибами. Так, грибочків у нас багато, і на різні смаки – від гордого боровичка до тоненького опеньочка. Головне, аби було тепло і землю рясно поливали дощі, бо без цього грибочки не хочуть витикатися нагору.

Але багаті ми не лише на природні дари – шумчани навчилися вирощувати гриби самі. У місті діють цехи по вирощуванню шампіньйонів, які користуються не меншою популярністю, і не лише у місцевих мешканців.

Щ – Щоденна праця

Ось, чого, а роботи нам вистачає. Шумчани люблять трудитися. Про одних людей кажуть: робота їх шукає сама. А шумчан можна охарактеризувати з точністю до навпаки – якщо роботи нема, вони самі її шукають. Ну, не вміємо ми сидіти без діла. Дай чимось зайнятися.

Оселі в нас, хоч і небагаті, зате ошатні, на подвір’ї – чисто, городи доглянуті. А які квітники буяють у шумських господинь – то тема окремої розмови. Щоденна праця – те, без чого ми ніяк, бо ж – українці, бо ж – волиняни.

Ь – Фестивал(ь)

У нас їх кілька і різного статусу. Фестиваль колядок та щедрівок – місцевого значення і організовують його, зазвичай, на Різдвяно-Водохрещенські свята.

А ось «Братина» – міжнародний мистецько-краєзнавчий фестиваль, і відбувається він не безпосередньо у місті, а на території громади, у мальовничому селі Стіжок, біля підніжжя Данилової гори, де є церква Святої Трійці – тут відправляють службу двічі на рік.

«Братина» – це свято фольклору, народних ремесел, захоплюючі майстер-класи, смачна гостина, виставки, розваги, книжкові ярмарки – релакс на природі. Головне, що люди тут бачать і чують один одного постійно, бо – не працює(!) мобільний зв’язок, і наші мізки наживо спілкуються з природою, а не перебувають у полоні гаджетів.

Ю – Ювілей

І його наше місто відзначало зовсім недавно – минулого літа, сумістивши це свято з Днем громади. Перша згадка про Шумськ міститься в Іпатіївському літописі і датується 1149 роком. На той час він був найбільшим містом південної Погорини, центром волості. У 1199 році став волосним центром Галицько-Волинської держави. 1233 року під Шумськом було розбито угорське військо.

Отож, якщо зважати на літописні дані, то минулого року Шумську виповнилося 870 років, хоча дослідники стверджують, що наше місто набагато старше.

Я – Ярмарки

Що-що, а ярмаркувати шумчани люблять, по-іншому – базарювати. Шумський ринок розташований у центрі міста і є осередком усіх місцевих новин. Бо ж люди приходять сюди на закупи, люблять походжати рядами, особливо – у базарний день, а це у шумчан – неділя, слухати розмови про те, що сталося, самим щось розповідати. Приглядатися, торгуватися, зустрічатися із знайомими, спілкуватися.

А ще шумчани часто організовують благодійні ярмарки, кошти від яких спрямовують на потреби людей, які хворіють – такі заходи популярні у навчальних закладах. Раніше актуальними були сільськогосподарські ярмарки, які проводили найчастіше восени, після збору врожаю.

Читати також:

Омельчук Алла