На часі – другий етап медичної реформи, тепер – вторинної ланки. Під час її проведення вимоги набагато жорсткіші, аніж до первинки. Керівники місцевих лікарень висловлюють деяке занепокоєння. Адже критерії, за якими реформуватимуть медичні заклади, взяті з польської та іспанської медицини. А у цих країнах рівень і медицини, і життя, і платоспроможності населення суттєво відрізняється від наших – європейська шапка не завжди може підійти на українську голову. Але, тим не менше, до реформи вторинки треба готуватися, адже наразі це державна політика – насамперед, потрібно зміцнювати матеріально-технічну базу медзакладів, навчати лікарські кадри працювати за сучасними методиками і технологіями.
І якщо з другим компонентом більш-менш все в порядку – шумські лікарі активні учасники тренінгів, навчань, семінарів, курсів перепідготовки, то із новим обладнанням справи не такі позитивні, як всім нам хотілося б. Особливо це стосується сільських лікарень, де теж працюють висококваліфіковані спеціалісти, але, як правило, на морально і фізично віджилому устаткуванні. На модернізацію лікувальної бази лікарень держава, практично, не виділяє фінансів. Уся надія у медиків – на співпрацю із благодійними організаціями, бізнесовими структурами, які не байдужі до того стану речей, у який потрапила медицина. Хоча їхнє головне завдання – лікувати населення, а не шукати засобів для цього. Але хочеш-не-хочеш, для того, щоб втриматися на гребені хвилі, керівники медичних установ змушені брати на себе не властиві для них функції комерційних адміністраторів. Із понад 40 лікарень, які функціонують на Тернопільщині, після завершення реформи вторинної ланки медицини мають залишитися 15-12 у 4 госпітальних округах, – кажуть в обласному управлінні охорони здоров’я. Усе ж, завдяки ініціативності самих лікарів, матеріально-технічна база медичних установ поволі зростає, особливо це стосується Шумської райлікарні.
Але чи вистачить цього для збереження нинішніх статусів, можна буде робити висновки лише після завершення реформування, яке має розпочатися з наступного року. Крім того, є заборгованість у виплаті заробітної плати медиків. Боргу не мають лише в оплаті за енергоносії. На сесії районної ради, яка відбулася нещодавно, порушили усі ці питання, а її керівники запевнили, що допомагатимуть медикам з місцевого бюджету, виходячи з його можливостей, але й самі медичні установи мають працювати над позабюджетними формами наповнення власних коштів.