У кожній справі важливий результат. У моїй журналістській роботі – теж. Не просто написати статтю. А допомогти людині вирішити питання, яке її хвилює. Порушити проблему, від якої потерпає.
До теми доріг ще повернемося
Розповідала читачам, що беремо участь у проєкті «Турбо-батли». Основна мета – не просто виграти приз, хоча і це приємно. А стати агентами змін у своїй громаді. Щоб ті теми, які порушили, зачепили. Щоб влада звернула увагу на проблеми. І вирішила їх. Люди не байдужіли, а допомагали один одному. Особливо – у боротьбі з недугами. Щоб усім нам було комфортно жити у нашій громаді, у невеличкому містечку. У селі.
За чотири місяці порушила чимало тем. Щоб переконатися у цьому, можна зайти на наш сайт і промоніторити. Та головне – що з цього вийшло. Якою була реакція влади та самих шумчан.
Усім зайшла стаття про дороги. Після того була реакція міського голови. Він поділився планами про те, що збираються поремонтувати цього року. А ті побажання, які всиновлювали люди в опитуванні, врахують при плануванні на наступний рік. Це що стосується комунальних доріг. Бо інші громаді не належать. Але громада апелює до власників. Щоб акцентувати на проблемах.
Та, звісно, дорогу за короткий час не поремонтуєш. Для цього потрібно пройти масу чиновницьких процедур, виділити кошти, і аж тоді здійснити роботи. Та сподіваюся, що результат буде. І ми обов’язково ще повернемося до цього. Проаналізуємо, чи вплинули ми якось на цю проблему. Вірніше, на її вирішення.
Допомогли зібрати кошти
на Тоню Левевенець
Та найбільше зачепила тема благодійності. У двох статтях я розповіла про людей, які потребують підтримки шумчан. Перша – про Тоню Левенець. Дівчина бореться з онкохворобою. Потребує пересадки кісткового мозку. На лікування витрачено багато коштів. Та це ще не все. Щоб боротися далі – потрібна значна сума. Для сім`ї її не зібрати самотужки.
Коли ми розповіли про Тоню Левенець, люди відгукнулися. Аналіз показує, що жодна із статей, опублікованих на нашому сайті, не мала такого резонансу. Майже 800 репостів.
Рідні кажуть, що це дуже допомогло. Правда, усієї суми ще не зібрали, але люди відгукнулися на прохання.
– Лікування затягнулося на три тижні… Була висока температура, тільки в понеділок нам відкапали перший «Дерзалекс». Ще три, а потім скажуть, що ще і скільки потрібно… Дякую за турботу, – каже мама тоні Валентина Левенець.
Ми й далі можемо підтримувати Тоню. Тому нагадую, що кошти на її лікування можна перерахувати сюди, на картки Приватбанку: 5457 0822 2188 5200; 5168 7450 1653 5640 Левенець Валентина Вікторівна.
Підтримали Іванка Дичковського
Днями вийшла інша стаття – про Іванка Дичковського. Це історія про те, як хлопчик, разом з батьками, бореться за право повноцінно жити. Він захворів внаслідок перенесеної інфекції. Медичне лікування ефекту не дало, і лікарі порадили їхати додому та вживати гормони. Сказали, що це не лікується. І допомогти Іванкові не можуть.
Батьки не впали у відчай. А знайшли у Чернівцях чоловіка, який поставив хлопця на ноги. Дуже допомогли у реабілітаційному центрі. Зараз, через карантин, Іванка туди не повезли. І в хлопчика відновилися епілептичні напади. Тому він знову змушений приймати дорого вартісні препарати.
Ми написали про те, що шумчани можуть долучитися до збору коштів. Зараз важко ще підсумовувати, але резонанс від статті значний. Фактично за два дні її не перепостив хіба що лінивий. А більшість тернопільських сайтів опублікували її у себе.
Учора поверталася з роботи. А тут – дзвінок з Англії. Чоловік, сам шумчанин але зараз працює за кордоном, просив дізнатися, чи отримали батьки його грошовий переказ. Сподіваюся, що й інші шумчани не залишилися байдужими. А хто ще не долучився, нагадуємо що це можна зробити, перерахувавши кошти на картку Приватбанку:
5168757401298387
Марія Зигмундівна Дичковська
Читати також:
Тоня Левенець хоче жити. Шумчани можуть долучитися до порятунку землячки
Де шумчанам шукати допомоги психолога. Якщо у місті немає такого спеціаліста
Що робити з безпритульними тваринами у Шумську. Досвідом ділиться місцева волонтерка
