Керівник зразкового танцювального ансамблю «Тополина» центру позашкільної роботи Сніжана Паламар, разом з двадцятьма п’ятьма учасниками колективу, взяли участь у Міжнародному фестивалі «Dance and Musіc Festіval», що відбувся у Туреччині.
Ідея поїздки виникла тоді, коли до Сніжани Іванівни зателефонував Ігор Барилко, колишній керівник Тернопільської «Надзбручанки», і підкинув таку ідею. Задумалася, і, згодом усе закрутилося.
Варто нагадати, що «Тополина» брала участь у фестивалях у Болгарії, Одесі. То ж хотілося спробувати іще щось. Запропонувала. Але що на це скажуть батьки? А вони підтримали, за що Сніжана Іванівна щиро вдячна звичайно, адже без рішення батьків нічого б не було. У керівника є одне правило, якщо їдуть на фестиваль, то тільки усім колективом. Тому було дуже важливо, щоб «за» були усі. Ось так діти змогли побачити нову країну і гідно представити Україну у Туреччині. І це справді було круто.
– Скільки працюю, батьки мене завжди підтримують, – каже Сніжана Паламар.
Цією поїздкою учасники колективу охопили Чорне та Середземне море. Їхали дві доби із зупинкою.
Виступив з колективом у Туреччині і недавній випускник «Тополини» Анатолій Кирилюк з с.Загайці, який цьогоріч вступив одразу на другий курс до Теребовлянського вищого училища.
Першою зупинкою танцювального колективу був Несебр (Болгарія), де вони мали відпочинок, обід та подорож по місту.
І, нарешті, після довгої дороги – Туреччина. У фестивалі взяло участь багато країн: болгари, поляки, кіпріоти, казахи, чимало колективів з України – Харків, Київ, Вінниця, Одеса, і серед великих міст – наш маленький Шумськ. Фестиваль проходив три дні. Колектив «Тополина» танцював у кінці першого дня – це було в Кемері, на центральній площі, біля Ратуші.
Коли завершили виступ, ведуча-туркиня прокоментувала: «Ото-то гопак!».
– Це в неї вирвалося з душі, – каже Сніжана Іванівна. – Це не було заплановано по сценарію. Аплодисменти дарували всі – і українці, і росіяни, і турки.
Пам’ятають і те, як під час параду учасників фестивалю «Тополина» виконувала наш національний Гімн, українські пісні, вигукували: «Слава Україні! Героям слава!», «Тополина» має крила», «Україна – понад усе» та багато інших гасел. Турки плескали, знімали все це на відео.
Дебютом фестивалю стала композиція «Мама» (пісня Ніни Матвієнко), тоді усі затихли і уважно слідкували за виконанням танцю «Тополиною».
– Уперше за своє життя, відколи працюю, похвалила своїх дітей, – ділиться Сніжана Іванівна. – Вони дуже виклалися у «Гопаку» і «Мамі». Я їм тоді сказала, що кожного хочу розцілувати. Вдячна дітям, адже вони зробили все так, як я хотіла, як я їх навчила. Після виступу вийшов організатор з Туреччини і вручив сертифікат про те, що виступ «Тополини» на високому рівні. У таких фестивалях мені імпонує те, що немає змагань, розподілу місць, головне, аби дитячі очі світилися радістю. Хоча ми виступили дуже круто і могли б зайняти призове місце.
Була і розважальна програма – побували на Середземному морі, плавали на кораблі, де організували спільну дискотеку.
Незабутньою була зустріч з мером Кемері. Шумська міська рада передала подарунки. У знак подяки вони теж зробили презент – картину на полотні з краєвидом Середземного моря. А ще Шумська міська рада виділила для поїздки «Тополини» у Туреччину 50 тис. грн, за що і керівник колективу, і діти, і їхні батьки щиро дякують.
А ще вдячна мамі Стаса Клим`юка, Аллі, яка була для усіх учасників і лікарем, і мамою, і доглядальницею. Вони її дуже полюбили.
– Вона велика молодчина. У цій поїздці була душею колективу, – каже Сніжана Іванівна. – А мої колеги Світлана Костюк і Таня Палій теж полюбили учасників «Тополини» і казали, що діти для них стали, як рідні.
Заключним акордом була поїздка до Стамбулу.
Діти поділилися з нами своїми враженнями від поїздки на фестиваль.
Вікторія Золотун:
– У мене більше емоцій, аніж вражень. Вони настільки позитивні, що словами не передати, – нові знайомства, і турки дуже щирі, привітні.
Стас Клим`юк:
– Було дуже цікаво. У мене стільки емоцій, що навіть не хочеться говорити, адже це потрібно відчути, надихатися тією аурою. Краєвиди захоплюють, адже там красиві гори. Я дуже щасливий, що їхали автобусом, бо літаком нічого не побачили б.
Хоча Сніжана Іванівна нічого не планує, проте у її думках – поїздка до Італії.
Мар’яна ПАРАЩИНЕЦЬ.
