Ось ви думаєте, що пасічникувати можна в статечному віці. І пасічник, як правило, має бути сивим дідусем, який днює і ночує біля Божих комах. А ось і ні! Вісімнадцятирічна Христинка Завіша з Великих Дедеркал, яка перейшла на другий курс фармацевтичного факультету в Чернівецькому медичному університеті, категорично спростовує цей застарілий штамп.
Правда, сама вона не має так багато зайвого часу, щоб займатися бджолами. Але коли випадає вільна днина, то відразу поспішає у Шкроботівку. Там мешкають її бабуся та дідусь – Соня та Гріша Дзьоби. Господар, перебуваючи на заслуженому відпочинку, не звик сидіти без діла. Тримає на обійсті кілька вуликів. Якраз для сім’ї. Але робота на пасіці є завжди. Треба добре попрацювати, щоб мати щедро цілющого солодкого продукту.
Коли з’явилася у Христинки охота поратися біля бджілок.
– Кілька років тому. Мені тоді було десь п’ятнадцять. Сталося так, що треба було допомогти дідусеві. Ніхто з сім’ї не наважився безпосередньо «контактувати» з комахами, які мають грізну зброю – жало, – розповідає Христина. – Я спробувала. Сподобалося. І тепер, коли випадає нагода, залюбки допомагаю дідусеві. Це зовсім непросто, як може здатися. Найбільше подобається диміти бджіл. Відкриваєш вулик, трохи димиш, щоб вони повилітали. Тоді перевіряєш соти, наскільки вони заповнені медом. Але не лише для цього треба обкурювати вулики. Таким чином ще лікують медоносних комах від різних захворювань, від яких вони можуть потерпати.
І Христинку бджоли люблять. Адже за кілька сезонів ще жодного разу не вжалили. Звичайно, вона одягає головний убір пасічника – маску, сорочку з довгими рукавами, але не використовує рукавичок.
Цікавлюся, чи сама любить мед.
– Дуже, особливо смакує він мені з динею. А зараз саме сезон – і динь, і меду. Ось я і розкошую , споживаючи такий делікатес, – почув у відповідь.
На пасіці можна не лише працювати. Вулики – це ще й місце, сприятливе для релаксу. А чого хотіти – сонце, чисте повітря, зелень і безліч невтомних трудівниць навколо, які своєрідним, ні з чим не зрівняним гулом, створюють заспокійливу ауру для тих, хто вміє дружити з мешканками вуликів.
