Як тільки заграє музика – Даринка відразу ж у танок. Таке заняття до душі усій малечі. З віком у багатьох це минає. Але це не про нашу героїню. Бо танці для Дарини Хрищук стали частиною її наразі такого юного життя.
Коли дівчинка відвідувала дитсадок, то на святкових ранках охоче виконувала східні танці, та й інші. Уже тоді батьки зрозуміли, що доньку треба віддавати на заняття. І так у п’ятирічному віці шумчанка Дарина Хрищук почала відвідувати танцювальний гурток. Приватні уроки її надавала Надія Корендович двічі на тиждень.
Коли дівчинка пішла у перший клас, їй запропонували займатися хореографією у Шумській школі мистецтв. Дарині найбільше подобалася гімнастика. Їй це легко давалося, дитина тут розкривалася.
Більше десяти років Дарина Хрищук живе улюбленим заняттям. Цьогоріч у Шумській школі мистецтв у неї випускний. Хоча дівчина танцює усе, нещодавно їй підібрали композиції у стилі «Contempopare dance», який Дарині пасує найбільше. Сподобалося, і дівчина уже працює над тим, щоб вивчити інший танець, викладач уже підбирає для цього музику.
Аби досягти успіху, Дарина займається художньою гімнастикою майже щодня. А коли готується до конкурсів, то по 5-6 годин у вдень. Навіть під час карантину не мала часу на відпочинок, а тренувалася.
– Для Дарини вихідним може бути тільки неділя, – розповідає мама Іванка. – Бувало, коли є у викладача час, то усі дні з нею займається.
А результат наполегливої праці не забарився. Дарина стала однією з кращих учасниць міжнародного фестивалю-конкурсу, який відбувся у Болгарії. Вона – лауреат І-го ступеня у номінації «Хореографічне мистецтво» у жанрі «Сучасний танець».
Нещодавно Дарина Хрищук та Валерія Слюсарева брали участь у танцювальному конкурсі у Києві. Дівчата працюють у парі недавно – два місяці. Адже попередній дует у Дарини розпався. У дівчаток добре виходить. Про це свідчать нагороди – ІІ місце у конкурсі. Також Дарина виступала сольно, де теж виборола друге місце.
– Коли були у Києві, то вболівали за наших дітей, – каже Іванна Хрищук. – Дівчата хвилювалися. Для Валерії Слюсаревої це була перша велика сцена. Дарина теж переживала, проте у неї був досвід, адже дівчина брала участь у різних конкурсах. У школі без неї не обходився жоден захід. Про це свідчать грамоти – «Найкращий гімнаст», «Найкращий танцюрист», нагороди за наполегливість та активну участь у хореографічному житті школи та інші. Але під час виступу у столиці довелося випити заспокійливе і батькам, і викладачу.
Як зізнаються дівчата, від виступу у них неперевершені враження.
– Там ти бачиш усе по-іншому, можеш себе випробувати, порівняти свої досягнення з іншими дітьми, – ділиться враженнями від поїздки Дарина. – А коли розумієш, що виступила не гірше за них, а, навіть, краще, тоді з’являється адреналін. Ти себе оцінюєш, знаєш свої плюси-мінуси, і від того стаєш ще сильнішою.
Звісно, що перемоги – це, у першу чергу, бажання і старання самої дівчини. Але не менше завдячує Дарина своєму викладачу Надії Корендович за науку.
А ще – батькам, які для дівчини є не лише моральною опорою, а й основою фінансовою підтримкою – витрати на участь покривають саме вони. Костюми, поїздки – усе за власний кошт.
Як зізнається мама Іванна, танцювальний талант є й у неї самої. То ж Дарина мала у кого вдатися. Ще зі шкільних років жінка мріяла стати викладачем хореографії. Проте не склалося, вивчала бухгалтерську справу. Аби хоч якось втілити мрію у життя, почала займатися фітнесом. Набрала групу дівчат, навчала їх і східним танцям.
– Дивлюся я на свою Дарину, і думаю, що то я танцюю, – каже Іванна. – Ми завжди свої мрії втілюємо у дітях. Добре, що мрія підійшла.
Дарина планує у майбутньому займатися гімнастикою. Хоче розвивати свій талант, каже, що це її. Батьки теж проти, аби донька залишила танці. Можливо, з часом обере інший стиль. Та, головне – є бажання розвиватися і досягати успіху.
