Рохманівчанка Марія Дмитришина шиє іграшки з фетру. І робить це із великим задоволенням. У її доробку – понад 200 прикрас.
Після закінчення школи та Шумського ліцею навчалася у Рівненському державному гуманітарному університеті. Працювала вчителем історії та правознавства на Шумщині: у Тилявці, Брикові, Суражі, Кордишеві. Згодом – у відділі освіти, культури, молоді та спорту Шумської міської ради.
– Два роки тому я вийшла заміж, – каже Марійка. – До речі, саме у ліцеї познайомилася зі своїм Юрієм – це був 2002 рік. На той час чоловік працював у Львові. Тож після одруження виникло питання, де будемо жити: чи мені їхати до Львова, чи йому повертатися на малу батьківщину. Тож обрали Львів.
Влаштувалася в управління служби у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Зараз – у декретній відпустці. Разом з чоловіком виховуємо синочка.
Саме під час декретної відпустки у Марійки виникла ідея пошиття іграшок.
– Спочатку читала книжки, дивилася фільми, та ці заняття не особливо захоплювали, – ділиться жінка. – І одного разу в соцмережах натрапила на новорічний декор ручної роботи. Сподобалося, і вирішила спробувати. Щось використала з інтернету, щось додала свого – і вийшли оригінальні новорічні прикраси.
Марійка Дмитришина знаходить ескізи у соцмережах. Спочатку підбирає розмір, щоб красиво виглядало на ялинці. Також до кожного макету, форми (зараз використовує вісімку – трикутник, ромб, зірка, круг, шишка, дзвоник, квадрат, сердечко) та підбирає малюнок для вишивання. Для створення новорічних прикрас використовує фетр.
– Це такий матеріал, який не потребує особливої презентації, адже вироби з фетру давно стали одними із найпопулярніших напрямків хендмейду, – каже майстриня. – Він дуже легкий у використанні, оскільки не сиплеться і не потребує додаткової обробки. Фетр є двох видів – м’який та жорсткий. Для виготовлення своїх іграшок використовую м’який, він добре гнеться, не втрачаючи потрібної форми. Експериментую із різними кольорами. Проте, коли виготовляю на замовлення, то враховую побажання клієнта.
Зображення на іграшках жінка використовує різні. Це – тварини, ялинки, свічки, кульки, сніжинки, тобто, зимова тематика. Адже ці новорічні прикраси є ексклюзивними подарунками. Такі іграшки – гарний варіант для тих, у кого є маленькі діти, а також домашні улюбленці. Вони не б’ються та не створюють шуму.
Як зізнається Марійка, за день може зробити дві іграшки, все залежить від форми виробу.
– Щоправда, інколи мій час обмежений, адже синочок його корегує, – каже мама хлопчика. – Виготовляю іграшки сама. Проте допомагають і чоловік, і синочок. Юрій – перший порадник і критик у виборі кольору фетру, вишивки.
До улюбленої справи береться, переважно, увечері та у вихідний, коли чоловік повністю бере на себе виховання сина та приготування вечері.
Перші набори іграшок Марійка Дмитришина подарувала друзям та близьким. Цьогоріч її вироби прикрашають вже не одну ялиночку, у всіх куточках нашої держави, адже виготовляє на замовлення. За два роки змайструвала їх понад 200 штук.
Так, крім новорічних прикрас, має майстриня кілька інших робіт. А саме – весільні рушники, скатертину, дві декоративні подушечки та невеликі картини.
Марійка створює й інші вироби із фетру. Це – кольорові цифри для діток, закладки у книжки, подушечки для голок та шпильок. Також власноруч виготовила мобілі (іграшка, яка рухається над дитячим ліжечком) для синочка.
Чи важко створити новорічну прикрасу? Чи кожному під силу? Спробуйте, Марійка розповіла, що для цього треба:
– Візьміть картон, щоб зробити шаблон потрібної форми, фетр, акрилові нитки у тон фетру та таку ж атласну стрічку, тканину для вишивання, голку, ножиці та холлофайбер чи синтепон для наповнення іграшки.
Отож, шаблони готові. Для початку потрібно перевести малюнок з трафарету на шматок фетру. Це дуже просто: трафарет розміщуємо зверху та акуратно обводимо контури. Після цього намальовані частини вирізаємо та пізніше зшиваємо разом. Деталей (заготовок) має бути дві, однакових за розміром, передня та задня частини. У передній вирізаємо середину, меншу за розміром, бо, на одній стороні із вирізаною серединою буде пришита тканина із вишивкою.
Тепер потрібно вирізати клаптик полотна, для моїх іграшок це тканина, розміром 8х9 см. Обираємо зображення та переносимо його на полотно, тобто, вишиваємо. Ця частина створення іграшки займає найбільше часу. Коли цей етап виконаний, то пришиваємо вишивку у нашу заготовку із фетру, що має отвір, швом «вперед голкою». Робити це потрібно обережно, маленькими стібками.
Обрізаємо зайві частини тканини за формою заготовки, в мене – сердечко. Тепер беремо іншу заготовку, та зшиваємо їх, поступово наповнюючи синтепоном. Щоб краї у виробі були красиво оброблені, застосовую петельний шов. Тепер між ними у верхній частині кладемо петельку з стрічки і прошиваємо краї петельним швом. Ось і все – прикраса на ялинку готова.
Між іншим, майте на увазі, що виготовляти такі новорічні вироби – це розвага, яка підійде і для дітей різного віку. Малеча може використовувати, замість голки, клей, а старші діти – створювати свої власні шаблони. Елементи вишивки можна замінити на інші деталі із фетру. Отож, вперед, до справи. І до наступних новорічно-різдвяних свят створите прикраси власноруч.
