19 квітня 2020 року, 18.00
«А ви чули?», «А знаєте, що сталося?», «Кажуть, що на базарі говорили?» – пригадуєте такі фрази, які одразу активізують наш мозок і викликають ланцюжкову реакцію. Саме так колись починалося поширення чуток. Ніхто особливо не переймався, правда це чи ні, головне, що є сенсація.
Цікавість до такого явища залишилася й досі – воно й не дивно, людська природа не змінилася, але тепер усе це перейшло на терени інтернету. Тут найлегше поширювати фейкові новини – тобто, недостовірну інформацію, або, як кажуть у народі, побрехеньку.
Хтось виставляє таку інфу навмисне – щоб нашкодити конкуренту, особливо у політичній боротьбі, у бізнесі, хтось поширює неправдиві чутки, бо хоче підняти рейтинг сайту чи групи, а розуму, аби зробити це якось по-іншому, не вистачає. Але найбільше ширять фейки учасники груп та читачі сайтів, не вдавшись навіть до того, аби перевірити інформацію чи прочитати її повністю.
А що ж шумчани? Чи належать вони до цієї когорти? Щоб дізнатися, наскільки активні мешканці Шумщини у цьому процесі, ми промоніторили місцеві сайти та групи.
Звісно, що тема, яка зараз на язиику у кожного, це – коронавірус, і тут польоту для фантазії хоч відбавляй.
Фейк 1
У групі «Пульс Кременця» поширюють інформацію про те, що на коронавірус захворіла півторамісячна дитина. Вірніше, так автор посту стверджує у заголовку «Коронавірусом заразилася дитина з Шумщини».
У самому тексті йдеться про те, що біоматеріали маленької пацієнтки, разом з чотирма іншими, направили на лаборатораторне дослідження.
Водночас на сайті Shumsk.Info опублікована інформація, де дізнаємося, зі слів головного лікаря, що це була лише підозра, яку не підтвердили. Отож, у півторамісячної дитини коронавірусу немає.
Фейк 2
Коли сайт «Shumsk.Info» інформував про 21 випадок зараження коронавірусом за одну добу, то місцевий мешканець почав постити інформацію про те, що треба 25 апаратів штучної вентиляції легенів.
Інформація не відповідає дійсності, адже не всі хворі потребують ШВЛ, тим більше, що переважна частина пацієнтів Шумщини, у яких виявили COVID-19, переносять його у легкій формі і знаходяться вдома на самоізоляції, у кількох хворих узагалі немає жодних симптомів. Про це у своєму офіційному зверненні до шумчан 18 квітня повідомляє голова місцевої райдержадміністрації Віталій Кудлак.
Фейк 3.
У групі «Типовий Шумськ» поширили інформацію про те, що уряд виділив 10 млн грн гуманітарної допомоги Албанії, по указу Зеленського.
Сам по собі пост уже не викликає довіру, оскільки – нам і самим гуманітарка не завадила б, по-друге, чому саме Албанія? І по-третє, тут же є посилання на указ Зеленського, але коли перейти за посиланням, які вказані у пості, там нічого немає.
Фейк 4.
Найбільше про коронавірус заговорили тоді, коли на Шумщині за одну добу підтвердили 21 випадок захворювання на COVID-19. У популярній групі у ФБ «Типовий Шумськ» поширюють інформацію про те, що головний санітарний лікар області таку ситуацію пов’язує із Почаївською лаврою, де співає священнослужитель, дружина якого працює у Шумській райлікарні – саме тут хворих найбільше.
Згодом з’являється пост від прес-служби благочиння місцевої УПЦ на сторінці “Шумщина православна” про те, що дружина даного священика не працює у бухгалтерії Шумської ЦРЛ, тому дана інформація неправдива.
Фейк 5
У групі “Типовий Шумськ” її учасниця поширила інформацію про те, що за добу виявлено 46 нових випадків захворювання на коронавірус. Але поширила цей пост з власним коментарем: “Аж 46 хворих за добу. Що у Шумську трапилося?”.
Складається враження, що усі ці хворі саме на Шумщині, але коли відкрити текст новини або ж уважно прочитати її заголовок, то стає зрозуміло, що це цифра загалом про область, а не лише про окремо взятий Шумський район, де хворих на цю дату виявили 25.
Тому, аби не потрапити у неприємну ситуацію
і не поширювати фейкових новин, скористайтеся такими порадами.
- Читайте більше, ніж заголовок.
Одна з причин, чому фейкові новини так швидко поширюють, та, що заклопотані читачі не дивляться далі заголовка або врізу, перш, ніж поширити матеріал. Творці фейкових новин про це знають і часто використовують це, даючи своїм новинам гідний початок, але решту новини заповнюють неправдивою інформацією.
В інших випадках, якщо проглянути текст до кінця, можна виявити, що заголовок ніяк не пов’язаний із ним, або ж немає жодних даних, які підтверджують правдивість.
- Перевірте, яке видання опублікувало новину
Незнайомі сайти, заповнені оголошеннями та заголовками, написаними капсолоком, повинні негайно викликати скепсис. Перевірте через пошук Google сайт та тексти, які той публікує – це дасть уявлення про те, чи є він надійним.
Багато сайтів, які поширюють фейкові новини, вказують, що вони є сатиричними або не містять фактичної інформації. Інші імітують сайти відомих видань. Перевіряйте URL сторінок, які виглядають підозріло, аби переконатись в тому, що це не фальшивка, яка прикидається надійним джерелом.
- Перевірте дату публікації та час
Інший поширений елемент фейкових новин – видавати старі публікації за нові. Читачі сприймають їх, як такі, що сталися щойно. Зверніть увагу на час публікації – це не займає багато часу і допоможе уникнути помилки.
В інших випадках перевірка того, коли відбулася подія, може вимагати трохи більших зусиль – у випадку, якщо дата публікації свіжа, але описані в ній події – ні. Якщо в новині є посилання на інші джерела, прогляньте і їх, звертаючи увагу на те, коли вони були опубліковані та як у них описується подія, особливо, коли мова йде про час.
- Хто автор?
Дивлячись на те, хто написав статтю, можна виявити багато інформації про джерело новин. Пошукайте попередні публікації автора – його бекграунд допоможе зрозуміти, чи дійсно автор є журналістом, чи не писав він фейкових статей до цього.
- Дивіться, на які джерела посилається новина
Відсутність посилань або джерел, з яких були взяті ті чи інші заяви, є очевидним сигналом того, що пост, швидше за все, є фейком. Сайти, які поширюють викривлені новини, можуть посилатися на інші сайти, які теж поширюють контент цього типу. Будь-які заяви або цитати посадовців мають бути підкріплені надійними джерелами.
- Звертайте увагу на сумнівні цитати та фотографії
Вигадувати цитати для фейкових новин дуже просто. Скептично ставтеся до шокуючих або підозрілих цитат, прогляньте, чи публікувалися вони в інших виданнях, якщо так – то яких?
Так само перевіряйте і фотографії з місця подій. Користуйтеся функцією зворотного пошуку зображення Google або плагіном TinEye: вони допоможуть знайти подібні зображення, і ви зможете перевірити, чи дійсно фото має відношення до новини.
- Бережіться упередженості
Люди часто звертають увагу та поширюють ті публікації, які відображають їхні погляди та світогляд. Фейкові новини – не вийняток. Поширювати новини лише тому, що поділяєте точку зору автора або ж приймаєте цю сторону конфлікту, не варто – зважайте і на достовірність фактів, наведених у новині. Творці фейків знають, як розпалювати емоції у читачів і грати на їхній упередженості.
- Подивіться, чи інші видання пишуть про це
Якщо новина виглядає підозрілою або в ній є неймовірні факти, пошукайте, що з цього приводу писали інші видання. Одна новина із сумнівного сайту, який робить заяву державної важливості – це має бути дуже дивним в очах пересічного читача. Якщо жодне інше надійне джерело не повідомляє про ці ж події, скоріше за все, новина є фейковою.
- Подумайте, перш, ніж робити репост
Новинні сайти, які поширюють дезінформацію, працюють в розрахунку на те, що читачі будуть поширювати їхні новини. У крайньому випадку, фейки можуть вийти з-під контролю, що матиме непередбачувані наслідки для людей, які згадуються в цих новинах.
Читайте також:
Коронавірус на Шумщині: тридцять дев’ять хворих та один летальний випадок
Кінець світу чи здоровий глузд. Історії двох шумчанок, для яких ситуація з коронавірусом – серйозне питання
Шумські локації до і після карантину: як змінилося місто через COVID-19
Як пережити карантин і не піддаватися паніці: поради шумчанам від психолога
