У Шумській громаді знову сумні новини – нові Герої поповнюють Небесні ряди. 27 листопада, під час бою з військовими формуваннями російської федерації, внаслідок отриманих поранень, на Донеччині загинув молодший сержант, житель с.Андрушівка Андрій Прокопчук.
Народився та виріс він у рідному селі. Проходив службу в армії, був в АТО. Сиротами залишилося двоє донечок Андрія.
Після повномасштабного вторгнення росії на українську землю, чоловіка у листопаді мобілізували і він пішов боронити рідну землю. Служив командиром мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону у військовій частині А4267.
Як розповідає староста села Дмитро Вознюк, Андрій завжди послухає, якщо його просиш.
– Андрій зростав спритною, допитливою дитиною. Як людина – був щирим, веселим, – каже діловод міської ради та односельчанка Зоя Гук. – Він ріс з моїм сином, адже різниця у віці становила один рік. Останній раз я з ним зустрілася у перших числах листопада у Шумську. Він був у військовій формі, з бадьорим настроєм, з задоволеним обличчям, адже йшов обороняти Україну від ворога. Тож велика дяка Андрію, адже він не злякався, а пішов боронити нашу землю від російського окупанта і загинув за нас, обороняючи її.
У Бахмутський район Андрій потрапив 17 листопада. Того дня він зателефонував до мами і сказав, щоб до нього не телефонували, він сам з ними зв’яжеться (це була їхня остання розмова).
Минуло декілька днів. Дзвінка від сина так і не було. Тоді мама сама спробувала до нього зателефонувати, але зв’язку з ним не було.
На площі Героїв Майдану «живим» коридором Шумщина зустріла тіло Героя України Андрія Прокопчука, аби віддати останню шану загиблому. Потім траурний кортеж вирушив до домівки – у рідну Андрушівку, де відбулося прощання.
Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани у душі. У покійного Героя залишилися батьки, з якими він проживав – Валентина Ільківна та Анатолій Андрійович, донечки-школярки Вікторія та Настя. Не обійме більше свого рідного брата сестра Орися, яка проживає у Літовищах.
Андрієві завжди буде 36 років. Це вік, коли радіють життю і чогось досягають. Клятий ворог перекреслив плани, надії, сподівання, відібрав життя. Для всіх нас Андрій Прокопчук буде прикладом мужності і відваги, гідним оборонцем нашої держави.
