Близько тисячі людей провели сьогодні у Суражі в останню земну дорогу Воїна – 23-річного Івана Аніна. Молода людина, яка так ще мало побачила на своєму юному віку, віддала найдорожче – життя.
Хлопець поліг у бою, захищаючи рідну землю від зухвалого агресора. В Євангелії є короткі слова, у яких – увесь зміст жертовності захисників : «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…» (Іоана 15:13).
15 березня, близько 7 години, старший кулеметник бронеавтомобіля 2-го відділення 3-го зенітно-артилерійського взводу зенітної ракетної батареї зенітного артилерійського дивізіону Іван Анін у бою з підрозділом збройних сил російської федерації отримав вогнепальне поранення, несумісне із життям. Сталося це у районі позиції підрозділу Національної гвардії, біля села Мощун Бучанського району на Київщині.
За цими сухими офіційними рядками – нестерпний материнський розпач за вічною втратою, ріки сліз тієї, яка дала йому життя, осиротілі від втрати сина батьки, осиротілі від смерті старшого брата двоє менших братів.
Жалобна процесія розтягнулася вулицями Суража на декількасот метрів. Люди стояли на колінах, віддаючи останню шану Героєві, в очах багатьох – сльози.
Чин поховання здійснив собор священників ПЦУ на чолі з архієпископом Тернопільським та Кременецьким Нестором.
Бойові побратими віддали загиблому у бою з ворогом військові почесті.
– Війна, якої ніхто в Україні не хотів, забирає найкращих. Таких, як Іван Анін. Але ворог не переможе – переможе Україна. Ми впевнені у цьому, бо на нашій стороні правда, і з нами Бог. Спочивай з миром, воїне Іване,- з такими словами звернувся міський голова Вадим Боярський.
– Жахливе слово війна увірвалося у наше життя – вона переламала тисячі життів, десятки тисяч доль, але не зламала одного – нашого прагнення до волі та перемоги. Українську націю може поставити на коліна лише наша вдячність перед Героями – такими, яким є наш друг, побратим, житель Шумської громади Іван Анін, – зазначив начальник 1–го відділу Кременецького РТЦК та СП України Ігор Парій.
