Молода, активна, завзята – це про талановиту дівчину, яка і співає, і танцює. Шумчанка Іринка Мороз зі співучої, музичної родини: мама Оля співає, тато Саша співає та грає на різних інструментах – баяні, флейті, сопілці, трубі.
Брат Андрій теж співає, але обрав фах вчителя фізичної культури. Тато Іринки був керівником ансамблю «Джерело», згодом передав цю місію дружині.
Бабуся Марія і дідусь Федір теж мають гарні голоси, співають у церковному хорі. Тож Іринка мала у кого вдатися.
Спочатку музичних азів навчали доньку мама з татом. Потім Іринка вирішила записатися на вокал у Шумську школу мистецтв, де осягала цю науку шість років. Цьогоріч закінчила заклад і щиро завдячує викладачам цієї школи, які відкрили голосистий талант у дівчини і розвивали його.
Першу пісню Іринка виконала у шість років, коли пішла у перший клас. Пригадує, що дівчина була у жовтому вбранні, адже виконувала пісню про соняшники.
Навчаючись у 2-ому класі Шумської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Іринка вступила до Шумської школи мистецтв на хореографію, де освоювала ази танцю чотири роки. Потім, як часто таке трапляється, дівчинка перехотіла займатися танцями. Минуло пів року, і Іринка зрозуміла, що хоче знову танцювати. Потрапила у гурток хореографії ЦПР до Сніжани Паламар.
– Я знала, що Сніжана Іванівна дуже «сильна» хореографиня, учителька, тому вирішила спробувати продовжувати займатися саме у неї, – каже Іринка. – Я вдячна, що викладачка мене взяла до себе, стала другою мамою. А «Тополина» – це моя друга сім’я, яку я безмежно люблю і поважаю.
Пригадує, коли прийшла у ЦПР, почали вивчати танець, з яким брали участь у конкурсі в Болгарії. Іринка добре пам’ятає цю поїздку. Каже, що це були класні моменти у її житті: «Коли ти виходиш на сцену, особливо – за кордоном, переживаєш, хвилюєшся. А коли займаєш призові місця – ці враження неперевершені, емоції зашкалюють».
Також дівчина брала участь у конкурсі у Туреччині.
– Це було драйвово, – каже Іринка. – Коли ми йшли парадом і вигукували: «Тополина має крила», було дуже круто. Навіть незнайомі люди нас підтримували. Мені, здається, що «Тополина» тоді задавала тон.
Цьогоріч Іринка Мороз закінчила 9 класів Шумського ліцею. Любов до танцю настільки сильна, що дівчина вступила до Теребовлянського коледжу культури та мистецтв на хореографію. Особливо її цікавить український народний танець. Іринка хоче довести, що він – наша душа, наше минуле, теперішнє і майбутнє.
Іринка Мороз – здібна дівчина, без неї не обходяться заходи, які проводять на Шумщині. Вона багатогранна – і танцює, і співає. Її хореограф Сніжана Паламар каже, що Іринка дуже ніжна, старанна дівчинка. Вона настільки гарно виконує всі свої обов’язки, що до неї немає жодних претензій. Така собі чудо-дівчинка – світла, сонячна, яскрава, ніжна.
Співає Іринка Мороз із Стасом Клим’юком, який, до речі, теж вступив до Теребовлянського коледжу культури та мистецтв на хореографію, та Соломією Грищук. А започаткували своє тріо «ФайноЄ», коли почали брати участь у конкурсі сучасної пісні та співаної поезії «Гремислава».
Та як же без нагород? В Іринки їх вистачає. У 2014 році зайняла І місце у конкурсі газовиків «Блакитний вогник», де співали родинним квартетом.
Також виборола І місце в обласному фестивалі-конкурсі «Блакитний вогник» 2015 та 2016р. (сольний спів).
Нагороджена грамотою за активну участь у житті громади, в культурно-мистецькому житті рідного краю, популяризації хореографічного мистецтва і української народної пісні та за активну участь в житті колективу «Тополина».
Зайняла перші місця у 2017 та 2018 роках у конкурсі сучасної пісні та співаної поезії «Гремислава» (соло) та ІІІ місце у 2019 році у «Гремиславі» (тріо «ФайноЄ»).
Іринка живе цікавими ідеями, у неї багато творчих планів. Тож нехай усе вдається цій світлій, позитивній, талановитій дитині.
