Оксана Безух більше тридцять років працює вчителем географії у Биковецькій гімназії, десять років була заступником директора з навчально-виховної роботи.
Щоб більше уваги приділяти патріотичному вихованню молодого покоління учителька разом з учнями взяла участь у Всеукраїнській краєзнавчій експедиції учнівської молоді під назвою: «Моя Батьківщина», яка має різні напрями. Оксана Ярославівна працювала за одним із них – «Географія рідного краю».
– Із дітьми ми створювали проєкт «Вебквест з елементами геокешингу на тему: «Дослідження екологічного стану довкілля та умов проживання у своєму населеному пункті». Я завжди кажу учням: «Ми маємо дивитися, а чи вміємо бачити. І кожен з нас вміє слухати, але не вміє чути». Така робота – не одного дня. Цей проєкт стартував тоді, коли діти навчалися у 6 класі, зараз вони – у 8. Ми ходили на екскурсії, фотографували, описували.
Оксана Безух використовує сучасні елементи роботи. Для прикладу, вебквест – це квест із використання інтернету, а геокешинг – вміння орієнтуватися на місцевості з допомогою GPS-координат та додаткових підказок.
– Я поділила дітей на групи: були тут і журналісти, і метеорологи, і гідрологи, і картографи, і статисти, і ґрунтознавці. Робота, метою якою стало привернення уваги школярів до екологічних проблем, тривала впродовж двох років. Ми з дітьми відвідували ліси, долини, виявляли місця санкціонованих і несанкціонованих сміттєзвалищ, виробляли різноманітні пам’ятки про культуру поведінки у довкіллі, вчилися працювати з електронними джерелами – створювали к’юар-коди, власні карти. І все це описували у своїй роботі, – ділиться творчим процесом пані Оксана. – Дітям сподобалося самостійно досліджувати та вивчати усе, що відбувається у нашій місцевості. Вони були вражені тим, наскільки наша територія потребує уваги, наскільки вона є занедбаною. Ми мандрували берегами річок, вимірювали швидкість течії, глибину річки, описували, працювали з історичними джерелами та з архівами, відомостями від старожилів.
Учителька каже, що для неї важливо зробити все можливе для того, аби результати наукового пізнання, вивчення своєї місцевості не просто були зафіксовані на папері, а стали надбанням кожного здобувача освіти.
