26 квітня — дата, яка вже 40 років залишається символом болю та пам’яті для українців.
Ось уже чотири десятиліття наприкінці квітня українці згадують події 1986 року — найбільшу техногенну катастрофу в історії ядерної енергетики. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС призвів до масштабних людських втрат і тяжких наслідків для довкілля.
Традиційно у Шумську біля пам’ятного знака ліквідаторам аварії на ЧАЕС відбувся мітинг-реквієм «Пам’ятаємо заради майбутнього», який підготували працівники Центру культури і дозвілля ім. Василя Ільківа.
Захід розпочався із панахиди за загиблими та померлими, яку відслужили благочинний Шумського благочиння о.Миколай Бабій (ПЦУ) та о.Тарас Громяк (УГКЦ). Священнослужителі помолилися за упокій душ 52 шумчан – учасників ліквідації наслідків аварії, які відійшли у Вічність за ці роки.
Під час заходу ведучі поіменно згадали кожного з ліквідаторів, аби жодне ім’я не було забуте. Присутні вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
Міський голова Вадим Боярський подякував ліквідаторам, які нині серед нас, та схилив голову перед пам’яттю тих, хто помер внаслідок радіаційного впливу.
Голова Шумської районної добровільної громадської організації «Спілка Чорнобиль» Олександр Самойленко наголосив, що цьогоріч минає 40 років від трагедії, яка назавжди змінила історію людства.
Ліквідатор аварії Федір Вайдич поділився спогадами про ті події, зокрема про ризики, на які йшли люди, ліквідовуючи наслідки катастрофи.
Особливо емоційним моментом заходу стало виконання Зоєю Токарською пісні «Чорнобильська біда» – як символу пам’яті, болю та спільного пережитого.
На завершення учасники мітингу поклали квіти до пам’ятного знака ліквідаторам.
Минають роки, але біль Чорнобиля не стихає. Він живе у спогадах, долях і нагадує про ціну людської відваги та відповідальності.
