15 травня 2022 року виповнився 81 день від того моменту, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 15 травня – день, який чорною стрічкою ліг в історію нашого краю. 15 травня у Шумській громаді оголосили Днем жалоби, адже прощалися із земляком, захисником, Героєм України, мужнім бійцем Олександром Луциком, який білим журавлем відлетів у небо.
8 березня Олександра мобілізували, і він пішов обороняти рідну землю.
Його дитинство та юнацькі роки минули у с.Обич. А потрапив у с.Залісці більше двадцяти років тому – прийшов сюди у зяті. Тут працював у колгоспі, потім їздив на заробітки. Як розповідає в.о. старости Анатолій Вінічук, все що можна найкращого сказати про людину – то це про Олександра.
Був хорошим сім’янином, добрим господарем, не цурався ніякої роботи. Мав хист до техніки, виконував будівельні роботи. Для сім’ї Олександр запам’ятається чудовим чоловіком і татом, родина почувалася за ним, як за кам’яною стіною. А ще мав спокійну вдачу.
Без батька залишилося троє синів: старший – Вітя, середній – Андрій та найменший – школяр Богдан.
21 квітня війна обірвала його життя у віці 49 років. Загинув Олександр у боях з російським агресором поблизу с.Новобахмутівка Донецької області.
Не стало українського Героя, який з перших днів нападу ворога став на захист рідної землі і боронив її до останнього подиху.
Віддати шану захиснику прийшли сотні людей. Немає таких слів, які б могли заспокоїти згорьовану родину загиблого. Жодні слова, вмовляння та співчуття не здатні зробити меншим той біль, що роздирає на шматки серце та душу.
Через російських загарбників дружина втратила чоловіка, діти – батька, а Україна – вірного та мужнього захисника.
У місцевому храмі відслужили чин похорону. Поховали Олександра на сільському кладовищі у Залісцях. На честь Героя пролунали залпи військового салюту. Над труною Олександра Луцика був розгорнутий прапор України, який вручили його дружині , а також – пам’ятного листа від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, у якому – подячні слова за службу.
Віддавши життя за нашу Україну, за її волю та незалежність народу, Олександр Луцик назавжди залишиться у нашій пам’яті, бо це – втрата не лише для рідних, а усієї України, яку боронять відважні Герої.
