Сергій Задерейчук,
новопризначений директор Суразького НВК, вчитель вищої категорії, розпочинав свою педагогічну кар’єру із вчителя англійської мови. Навчався Сергій Михайлович в Острозькій академії, здобував фах вчителя історії. Паралельно поглиблено вивчав англійську.
Крім того, здобував досвід у канадських та американських вчителів, отримав відповідний сертифікат і право займатися вчительською діяльністю.
Три роки викладав англійську мову учням Суразького НВК. А із 2001-го Сергій Михайлович навчає дітей історії. Згодом молодому фахівцю доручили відповідальну посаду – заступника директора з навчально-виховної роботи, яку він обіймав до цього року.
Зараз Сергій Задерейчук – директор цього ж навчального закладу. Пишається своїми колегами, а їх у школі – 24. Вони дають знання 203 учням та виховують 34 дошкільнят. Зазначає, що у нього всі вчителі – професіонали своєї справи, більша частина має вищу категорію, четверо – старші вчителі.
– Найбільше у своїх колегах ціную їхнє бажання працювати, любов до дітей, відданість роботі. Особливу увагу приділяємо інклюзивній освіті; наближаємо до реалій, розвиваємо та вдосконалюємо дистанційне навчання, – каже Сергій Михайлович.
А ще директор – співавтор громадського проєкту Шумської міської ради «Бюджет участі». У 2019 році був причетний до розробки переможного проєкту «Ошатне подвір’я» Суразького НВК. А минулоріч, спільно із старостою села, розробили проєкт, який теж увійшов до списку призерів. І тепер у Суражі облаштовано стадіон та придбано спортивні тренажери.
Володимир Михальчук –
вчитель Вілійського НВК, лауреат обласного туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2021» із предмету трудове навчання.
Закінчив Тернопільський педінститут за спеціальністю «трудове навчання і креслення». Молодого вчителя направили працювати у Вілійську середню школу.
Згодом продовжив навчання і додатково освоїв фах вчителя фізики та астрономії. Зараз Володимир Миколайович викладає усі чотири предмети, а ще – класний керівник 7 класу. Завдяки постійному вдосконаленню, має вищу категорію, звання вчителя-методиста.
Автор методичного посібника для вчителів району та області, розробив календарно-тематичне планування уроків з трудового навчання. Має багато публікацій у педагогічних журналах та газетах всеукраїнського рівня.
А ще Володимир Миколайович – призер всеукраїнських конкурсів для педагогів.
Одне із нещодавніх досягнень – вирішив, як сам жартує, позмагатися із молодими педагогами, і взяв участь у всеукраїнському конкурсі «Вчитель року» (трудове навчання). Увійшов у п’ятірку учасників-вчителів із області, де став лауреатом конкурсу. Його педагогічне кредо: «Щоб дитину навчити, її потрібно здивувати».
– Вирішив спробувати свої сили у конкурсі «Вчитель року». Хоча для цього потрібно було ще багато чому навчитися, освоювати нові знання. Думаю, що неабияк допоміг досвід роботи та мої навики.
Оксана Романюк –
новопризначена директорка Андрушівського закладу середньої освіти І-ІІІ ст., де сама ж навчалася. Вчитель вищої категорії, із педагогічним званням «вчитель-методист». Кілька колег – її колишні учні.
Директорка – філолог, закінчила Тернопільський державний педінститут. Двадцять дев’ять років тому прийшла працювати у рідну школу учителькою української мови та літератури; зарубіжної літератури.
Жінка видала методичний посібник «Слово на шляху до успіху», яким користуються філологи області, публікується на всеукраїнській освітній платформі «На урок».
– Прагну створити успішну школу. Але кожен з учасників освітнього процесу вбачає у цьому понятті свої аспекти. Для учня школа важлива як простір для успішного навчання, спілкування, самореалізації. Для учителя – місце із доброю матеріально-технічною базою, де він може зростати професійно, і для цього є комфортні умови. Батьки хочуть бачити свою дитину здоровою, підготовленою до професійного спрямування, щоб їй тут було затишно, зручно. Для громади важливим є результативність школи, участь у проєктах. Я врахувала всі ці моменти, і коли вдасться їх поєднати, можна сформувати успішну школу.
У закладі працює 20 педагогів, вони навчають 133-ох дітей та виховують 24 дошкільнят. Директорка зазначає, що у неї – хороший, розуміючий колектив, який вміє працювати, 40% – вчителі вищої категорії.
Цьогоріч, за кошти спонсорів, вдалося створити рекреаційну зону для дошкільнят та учнів молодших класів, у планах – і для старшокласників. Також облаштували санітарно-гігієнічну зону у їдальні, відремонтовано теплопостачання та електромережу, автобус – завдяки сприянню Шумської міської ради та управління освіти, культури, молоді, спорту та туризму. Також оновлено меню у їдальні, збільшено кількість вітамінної їжі, вона стала менш калорійною.
Марія Остап’юк
навчає дітей молодшої школи у Вілійському НВК, зараз дає знання другокласникам.
Розпочала роботу у 1995 році. Фах вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва здобула у Тернопільському педагогічному інституті. Кілька років навчала дітей за обраним фахом, згодом стала вчителем початкових класів, де працює до сьогодні.
Минулого року Марія Степанівна зробила відповідальний крок у своїй педагогічній кар’єрі – подала документи на сертифікацію.
– Сам процес сертифікації є не обов’язковим. Складався він із трьох етапів. Я пройшла її для себе, щоб оцінити власні можливості. Для мене це – новий рівень, перевірка якості моєї роботи як вчителя НУШ.
Зараз Марія Степанівна працює над підвищенням категорії. Та ділиться перевагами Нової української школи.
– Програма НУШ пристосована до сучасного світу, діти із першого класу призвичаюються до практичного життя. Звісно, подекуди програма нелегка, але перевагою є те, що ми вчимося на практиці, і діти краще засвоюють знання, – каже вчителька.
У 2015 році у Вілійський НВК прийшла вчителька початкових класів –
Наталія Кондратюк.
Жінка навчалася у Дубенському педагогічному коледжі та у Рівненському державному гуманітарному університеті, освоїла фах вчителя початкових класів і вчителя англійської мови у початкових класах. Зараз у Наталії Андріївни 4-класники. Хоча вчителька пропрацювала неповних 6 років, та все ж вирішила пройти сертифікацію. У своєму навчальному закладі була першопрохідцем.
– Сертифікація допомагає вчителеві зрозуміти, на що він здатен, це оцінка нашої діяльності незалежними експертами. Мене підтримало керівництво школи, був непоганий фінансовий стимул, і я вирішила спробувати свої сили. Це зараз процес сертифікації охоплює 3 етапи, а раніше – 4. Відразу було важко, але, крок за кроком, я зрозуміла, що зможу дійти до бажаного фінішу.
Про Нову українську школу Наталія Андріївна говорить:
– Я вважаю, що під час навчання за новою програмою діти стали згуртованішими, вчаться критично і логічно мислити. Змінилися підходи до навчання. Важливо самому вчителю правильно увійти в русло програми, і тоді йому вдасться у правильне русло спрямувати дітей.
Галина Гнатюк –
вчитель вищої категорії початкових класів Людвищенського НВК, навчає діток у 1 класі.
Спеціальність «педагогіка і методика початкового навчання» освоїла у Тернопільському державному педагогічному інституті. Цьогоріч Галина Василівна проходить сертифікацію.
– Звісно, я очікую підтвердження сертифікації. Зараз перебуваю на третьому, останньому, етапі. Успішно склала один із найважливіших – ЗНО. Мені будуть цікавими висновки експертів щодо моєї самооцінки.
На проходження сертифікації підштовхнула мій керівник, підтримала, дала можливість повірити у свої сили, показати власні вміння, адже у мене чималий досвід – працюю у школі із 1990 року.
За програмою НУШ вчителька трудиться лише цей рік. Але загалом мала 5 випусків-четвертокласників. Каже, що діти останнім часом значно змінилися, стали прогресивніші, розкутіші, впевненіші в собі. Інколи нелегко працювати, а тому програма НУШ пристосована під них, під їхній прогрес.
Вчителям потрібно не лише вчити дітей, а й постійно вчитися самому, самовдосконалюватися, йти в ногу з дітьми, розуміти їх, їхні потреби, вважати і виховувати їх особистостями.
Оксана Ваврисюк –
вчитель Людвищенського НВК із 34-річним стажем.
Педагогиня – родом із Гусятинщини, закінчила Чортківське педагогічне училище у 1987 році із спеціальністю «вчитель початкових класів і старший піонервожатий». Отримала направлення у Людвищенську школу.
За педагогічну кар’єру мала 9 випусків. Цьогоріч, окрім вчителювання у молодших класах, ще й обіймає посаду педагога-організатора. Вирішила пройти сертифікацію.
– Зараз перебуваю на третьому, завершальному, етапі, де оцінюватимуть мій практичний досвід. Матиму два відкритих уроки та інтерв’ю з експертами. Мабуть, це найважчий етап, але, надіюся, все буде гаразд. Ми повинні проходити сертифікацію, підлаштовуватися під реалії сьогодення, під потреби дітей, яких навчаємо за програмою НУШ. Хоч і маю великий стаж роботи, сама весь час вчуся, щоб передати дітям знання.
Окрім того, я повинна навчити їх самостійності, щоб діти уміли приймати вірні рішення. Навчаю і вчуся, адже учитель – професія вічної молодості.
