Шумська громада знову у скорботі. Від важких поранень зупинилося серце захисника України, Героя Віктора Грицюка.
Народився 6 березня 1974 року у Тилявці, тут закінчив середню школу. Після школи вступив до Мирогощанського аграрного коледжу. Служив в армії. Потім підписав контракт на три роки і служив у Білокриниці.
Далі поїхав на заробітки на Дніпропетровщину, там одружився. Народилася донька Вікторія.
Згодом перебрався до рідної Тилявки. У 2016 році підписав контракт і служив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді разом із другом дитинства Віктором Чорнооким. Чоловіки обоє пройшли АТО, служили в одній частині, воювали на Херсонському напрямку.
У вересні 2022 року, під час повномасштабної війни, Віктор Грицюк отримав важке поранення. Під час цього бою загинув його товариш, побратим Віктор Чорноокий. Поранений, ризикуючи власним життям, забрав з поля бою свого друга. Воїна похоронили 8 вересня 2022 року у Тилявці.
Після реабілітації захисника перевели до 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Коли її розформували, потрапив у новосформовану 150-ту окрему механізовану бригаду.
За роки війни Віктор Грицюк неодноразово мав поранення. Пройшов не одне пекло, проте лікувався та знову повертався у стрій.
Воював на Донеччині, на Торецькому напрямку, був командиром, мав сержантське звання. Після останнього поранення потрапив до лікарні міста Одеса. 1 жовтня серце воїна зупинилося навіки.
– Віктор був дуже хорошою людиною, – каже староста Наталія Затворнюк. – А ще товариський, мав багато друзів.
Ще у юному віці втратив маму – померла через хворобу. Жінка працювала у селі дитячим лікарем. Була дуже щирою людиною та гарним спеціалістом, – пригадують односельці.
Уже відійшов у засвіти і тато, який довгий час працював сільським головою у Тилявці.
Молодша сестра Таня пішла по маминій стежині – закінчила медучилище. Зараз проживає у Рівному і працює військовим медиком у госпіталі.
Віктор завжди підтримував дружні стосунки із сусідами, вони наглядали за господарством і завжди його підтримували.
Коли воював, часто спілкувався із донькою Вікторією, підтримував із нею зв’язок, допомагав. Тішився онучкою Діаночкою, якій минув рочок.
Захисника України Віктора Грицюка зустріли навколішки мешканці Шумської громади. На Площі Героїв Майдану відбулася поминальна панахида.
Сьогодні до родинного будинку у Тилявці прийшли сусіди, друзі, односельці, влада, побратими, священники, щоб вклонитися пам’яті Героя та розділити з рідними біль гіркої втрати.
Чин похорону відбувся у сільському храмі. Зі всіма почестями та під звуки пострілів шани поховали Віктора у рідній Тилявці, на цвинтарі, де покоїться його друг Віктор Чорноокий.
