Знову сумна звістка обпікає болем серця. Знову Шумська громада у жалобі. Цими днями зупинилося серце нашого земляка, захисника, Героя, іловичанина Юрія Антонюка.
Народився військовослужбовець 31 жовтня 1985 року у Смизі, що на Дубенщині. Згодом перебралися до Іловиці, звідки родом його тато. Тут Юрій прожив біля двадцяти років. Батьки померли молодими, то ж сповна зазнав сирітської долі. Юрій жив один у бабусиній хаті, біля рідного дядька, власної сім’ї не мав.
В Іловиці проживає його брат Олександр з сім’єю.
У вересні в Іловиці організували благодійний ярмарок на підтримку Збройних сил України, тоді Юрій Антонюк отримав подяку від громади.
– Доброзичливий, товариський, не мав ні з ким конфліктів, ні з ким не сварився, – каже діловод Стіжоцького старостинського округу Надія Павлюк. – Коли його просили допомогти односельці – нікому не відмовляв. Так заробляв собі на прожиття, бо у селі не було роботи. Ще до війни їздив на заробітки до столиці.
На початку цього року пішов служити у Збройні сили України. Спочатку був на Рівненщині, на навчанні. Потім брав участь у бойових діях – воював на сході, на передовій лінії.
«Я потрапив у саме пекло», – пригадує слова Юрія Надія Павлюк.
Наш земляк отримав поранення, довгий час лікувався у Дніпрі у госпіталі. Потім приїхав до рідної домівки.
Ще у неділю, 20 жовтня, його бачили односельці, а вже наступного дня серце Юрія зупинилося.
Війна забирає не лише на полі бою, вона наздоганяє у стінах рідної домівки.
До свого дня народження Юрій Антонюк не дожив декілька днів. Йому мало б виповнитися 39 років. Не судилося. Став небесним янголом і вже охоронятиме нас із небес. Вічна пам’ять і слава Герою!
