На перший погляд подружжя Парадовських з Башковець нічим не відрізняється від інших. Ліля вчителює у Тилявському НВК, Разом з чоловіком Юрієм доглядають господарку, виховують дітей.
Але родину з-поміж інших виділяють неймовірно добрі серця, а порив творити милосердя і дарувати часточку тепла своєї душі ближньому з роками стає усе сильнішим.
Кілька років тому я вже розповідала про цю сім’ю. Ліля та Юрій довгий час прожили у шлюбі. Своїх діток Бог не дав. Але вони не впали духом, а всиновили аж трьох діточок. Зараз найстарша, Христинка, уже заміжня, мешкає з чоловіком Василем біля Кременця. Назар – одинадцятикласник, але цього енергійного та спортивного хлопця годі й застати вдома, адже він активно займається біатлоном і багато часу проводить на тренувальних базах. А коли ми спілкувалися, то перебував у Тисовці на змаганнях. Удома з батьками залишилася найменша донечка – Василинка.
– За ці роки ми звикли, що хата – наче вулик. А тут моя мама поїхала у гості до внуків, Христинки не було, Назара – теж, – розповідає Ліля Парадовська. – Незвично якось. І раптом читаємо у «Новинах Шумщини», що триває акція «Запроси дитину у родину». Не вагалися, а відразу звернулися у районну службу у справах дітей. Ті – в область. І хоча було чимало паперової тяганини – треба було пройти медичний огляд, взяти кілька довідок, заповнити анкети, уже на Новорічно-Різдвяні свята у нашій оселі знову було гамірно – ми привезли погостювати до себе дев’ятикласницю Христину, за віком вона така, як і Василинка, семикласника Васю та другокласника Мішу з Бережанського інтернатного закладу.
Це було минулого року. Діти гостювали у родині Парадовських три тижні, Христинка трохи менше, бо перед тим захворіла і приєдналася пізніше.
З того часу минув рік, але спілкування не припинялося. Особливо хилиться до сім’ї Христинка. На початках телефонувала по 3-4 рази на день. А на весняних канікулах родина їздила у Бережани, де мешкають діти, аби провідати їх.
А коли знову настав час Новорічно-Різдвяних святкувань, питань не виникало, і Ліля з Юрієм поїхали у Бережани і привезли до себе Христинку, Васю та Мішу.
І знову буде гамірно, бо на Святвечір до куті сядуть великим, дружнім сімейством. А, хто зна, може, і цим діткам, спраглим батьківської любові, поталанить у житті на сім’ю. Дай, Боже. А наразі вони насолоджуються спілкуванням у сім’ї Парадовських. На свята ходитимуть у гості до родини, приїде Христина з чоловіком, а особливо усі чекають Назара і – снігу, бо ж він одразу організовує катання на лижах та санках.
І тоді радіють батьківські серця, бо вони уміють любити, прощати, долати труднощі і не розчаровуватися.
