У боротьбі з російським окупантом загинув житель с.Боложівка Шумської громади, захисник, Герой України Михайло Бондарук.
– Михайло був дуже спокійним хлопцем, – каже його мама. – Він мав дар від Бога. Усе вмів робити своїми руками, мав до всього хист: і зварювати, і плитку класти, розумівся і в електриці. Був самоучкою. Куди не глянь у будинку – все зроблено його руками. Це передалося синові від діда. Шкода, що ми його таланту не розкрили. Любив малювати. Як змалює, то не відрізниш, а Галя, моя дочка, розфарбує.
Мама Михайла – реабілітована, народилася у Сибіру, де прожила 25 років.
Так склалася доля, що Михайло не був одруженим, проте допомагав доглядати своїх племінників – дітей рідної сестри Галі.
Маючи золоті руки, Михайло їздив на заробітки у Запоріжжя, Дніпро, за кордон.
Коли розпочалася повномасштабна війна, був у Польщі. Повернувся в Україну і відразу пішов боронити державу від лютого ворога, хоча ніколи не служив в армії та мав проблеми із зором. Його мобілізували 24 серпня 2022 року.
Життя Михайла обірвалося 1 березня 2023 року у бою за нашу Україну на Луганщині.
– Спокійний, роботящий хлопець, хороша людина – таким запам’ятають його односельці. Любив ловити рибу, кажуть боложівчани.
– Наш біль. Наша гордість. Кажуть, що у кожної епохи свої герої. Мій учень, Бондарук Михайло Ілліч, житель села Боложівка, став ГЕРОЄМ нашого часу, – написала у соцмережах про свого учня вчителька-пенсіонерка Нонна Кадук. – На превеликий жаль, він загинув, захищаючи нашу Україну, захищаючи кожного з нас. Михайлик був світлим, добрим та щирим хлопчиком. У моїй пам’яті спливає його завжди спокійне обличчя і очі – повні задуми… Ніколи не забуду його милу дитячу усмішку, якою він ніби осявав клас. Міша любив своїх однокласників, поважав вчителів, був надійним другом, завжди готовий був прийти на допомогу іншим. Тихий, спокійний, скромний, надзвичайно працьовитий. До всього ставився відповідально, виважено. Його всі любили і поважали. Я і всі жителі нашого села зустріли цю страшну звістку про смерть Михайла зі сльозами на очах. Мамі, сестрам і всім рідним – доземний уклін і найщиріші співчуття… Михайлику, ти – найкращий, ми завжди будемо тебе пам’ятати, спи спокійно, наш рідний і дорогий ГЕРОЮ… Вічна і світла тобі пам’ять. ГЕРОЇ не вмирають…
На площі Героїв Майдану зустріли тіло Михайла, де відбулася поминальна панахида за полеглим військовослужбовцем. Потім кортеж вирушив до його рідної домівки у Боложівку.
Сотні людей прийшло віддати шану полеглому воїну.
Заупокійна служба за полеглим воїном відбулася у храмі Покрови Божої Матері с.Боложівка. Поховали Михайла з усіма військовими почестями.
Сьогодні у Шумській громаді оголошено Днем жалоби. Щирі співчуття рідним та близьким захисника. Вічна пам’ять Герою.
