Як це – народитися у співочій родині, де жодне свято не обходиться без пісні? Та що там свято, навіть у будень, коли з’їжджаються усі разом, співають. Або їдуть з гостей додому – і теж переплітаються у єдиному пориві чудові голоси. Саме у такій творчій, талановитій сім’ї з’явилася на світ Соломійка Грищук.
Дівчина – велика патріотка, активна у життя громади, долучається до різноманітних молодіжних ініціатив. Саме така молодь розвиває нашу державу. Навіть у такий складний період української історії, коли триває боротьба з російським окупантом.
У дружній родині Грищуків-Красовських не співає хіба що брат Соломійки. Але він з дитинства навчався мистецтва танцю. Дівчинка теж про це мріяла, навіть трохи займалася гімнастикою, але коли почала навчатися у Шумській школі мистецтв, обрала вокал. Бо спів для неї – ближчий.
Цей Божий дар успадкувала Соломія від батьків, адже мама Неля дуже гарно співає. Вона неодноразово була учасницею різних районних заходів. Та й у тата Віталія теж чудовий голос. Ще він чудово грає на баяні, хоча спеціальних закладів для цього не відвідував, а є самоучкою.
– Моя бабуся близько 11 років була завклубом у селі Малі Садки. А дідусь вісім років очолював Будинок культури у Суражі. До слова, він у мене ще й барабанщик. Почав грати на цьому інструменті у 1963 році, і так до 1995-го. Довгий час був учасником першого у нашому районі гурту весільних музик. Моя мама здобула 5-річну освіту у музичній школі за класом бандури, і через довгі спроби та переконання сім’ї вступити в музичне училище (як це зробив мій дядько), все ж обрала медичний коледж, професію, якою задоволена й до сьогодні, – розповідає Соломія про свою творчу родину.
Ще з дитячого садочка дівчинка теж почала брати участь у різних виступах. Свій перший публічний дебют пам’ятає й досі – це було біля пам’ятника Шевченку у Шумську. У Соломійчиного брата був тоді випускний, і вона, разом з іншим дітками, прийшла привітати його та інших випускників. І так пішло-поїхало. А коли почала навчатися у музичній школі, то виступи не припинялися, згодом стала учасницею дитячого фольклорного ансамблю «Перлинка» при районному будинку культури.
Зараз без Соломії Грищук годі й уявити якийсь захід, організований у Шумській громаді. Часто дівчину запрошують у ролі ведучої. І це у неї чудово виходить. Хоча, як сама розповідає, раніше трохи мала проблеми з інтонацією, але, завдяки заняттям у Наталії Фаюри, ситуацію вдалося виправити.
Цьогоріч Соломія стала переможницею Всеукраїнського онлайн-конкурсу «Код нації – українська сніжниця» у номінації «Співи» у своїй віковій категорії. Юнка виконала пісню про українського військового у Святвечір. Цей твір доньці порадила мама, і все вдалося. Взагалі ненька у неї – перша порадниця у всьому.
Хто слухав виступ, відчував, як кожне слово проникає глибоко у душу, якою актуальною є тема, а Соломія – талановитою.
З дівчиною дуже приємно спілкуватися, адже з розмови стає зрозуміло, наскільки це вихована, розумна і світла дитина. А ще Соломія дуже велику увагу приділяє саморозвитку.
– Я переконана, що у тренді буде мудра, вихована людина, тому кожен з нас має розвиватися. Недарма кажуть, що людину зустрічають по одягу, а проводжають по розуму. І наше українське суспільство, як ніколи, потребуватиме освічених, активних громадян, – каже дівчина. – Свої мрії реально втілити у життя, але для цього треба багато працювати, старатися, знайти у собі сили, щоб побороти лінь. Ніколи не зупинятися на досягнутому, а продовжувати розвиватися, у якому б віці ти не був.
Соломія багато читає. Останнім часом захопилася дописами на тему психології. Каже, що це у житті згодиться. Веде здоровий спосіб життя – відвідує спортзал, щоб тримати себе у відмінній фізичній формі.
А ще – почала плести намисто з бісеру. Таке хобі дозволяє відпочити та чудово відволікає від турбот. А їх у Соломії чимало, бо ж вона – одинадцятикласниця Шумського ОЗЗСО, і готується до національного мультипредметного тесту.
– Хвилююся, щоб добре здати НМТ. І хоча я з першого класу навчаюся на відмінно, є страх. Найперше, щоб не впасти у власних очах. Крім основних предметів, готуюся здавати ще історію України. Дуже ціную уроки у рідній школі, вчителів, адже, крім знань, вони дають нам дещо більше – уроки моральних цінностей. Кожне шкільне заняття для мене цікаве, і я вдячна за це моїм наставникам, – розповідає Соломія.
Куди збирається вступати, дівчина наразі не розповідає. Хоча задуми є, але багато залежатиме і від результату НМТ. З музикою своє життя не пов’язуватиме. Хоча й мистецтво для Соломії близьке, каже, що в українському суспільстві така праця ще мало поцінована, тому обиратиме для себе якийсь інший фах.
А ще переконана, що справжнім тилом у житті для неї є батьки.
– Це моя опора. Вони завжди підтримають, порадять. Бо це ж люди, які від початку формували мене, як особистість, – ділиться дівчина. А на моє запитання про те, якими мають бути стосунки батьків і сучасних дітей, відповідає дуже мудро.
– Ідеальних стосунків немає, але у будь-якій ситуації сторони мають знаходити взаєморозуміння. Батьки повинні розуміти, що світ не стоїть на місці, він розвивається, рухається, багато що змінюється. Тому не можна наполягати тільки на своєму. А діти і собі мусять усвідомити, що є у цьому житті незмінні цінності, які треба шанувати. Тому потрібно спільно формувати «золоту» серединку. Якщо є конфлікти, то обговорювати їх і знаходити компроміси.
Світ і справді не стоїть на місці, і багато чого у ньому змінюється. Але якщо у нас є така талановита, активна молодь, як Соломія Грищук, приходить розуміння того, що майбутнє буде кому будувати. І дуже добре, що багато сучасних громадян починають розуміти, що настають часи освічених, грамотних, професійних людей, які готові продукувати якісні зміни. Тому – вірмо у Перемогу України і в нашу талановиту молодь.
