Знову скорботу оголосили у Шумській громаді. Сьогодні в останню земну дорогу провели захисника, Героя, цеценівчанина Бориса Гальчука, який захищав Україну від ненависного російського агресора.
Борис родом з Суража. У Цеценівку прийшов у зяті. Там зустрів свою кохану Світлану, одружилися. Народилася донечка Уляна. Зараз дівчина навчається у Теребовлі. А Світана працює кухарем у «Контінентал Фармерз Груп».
Борис Гальчук з тих людей, про кого кажуть: мав «золоті» руки. Дуже працьовитий. Постійно їздив на заробітки, піклувався про сім’ю.
25 липня цього року Борис Гальчук поповнив лави ЗСУ та став на захист держави.
А через три місяці, 31 жовтня, виконуючи свій військовий обов’язок, внаслідок удару дрона, поблизу с.Кам’янське Запорізької області, загинув.
Навколішки зустріла свого Героя Шумська громада у неділю. На площі Героїв Майдану у м.Шумськ поминальну панахиду відправили священнослужителі.
Далі траурна процесія вирушила до рідного дому Бориса Гальчука – у Цеценівку. У понеділок тут звершили чин похорону військовослужбовця.
Люди несли живі квіти та не стримували сліз.
– Борис був тихим, спокійним, – каже староста Іванна Григор’єва. – У наших споминах він назавжди залишиться відважним Героєм.
Поховали воїна під залпи почесної варти та звуки духового оркестру. Труну покрили Державним прапором, який потім вручили дружині загиблого воїна.
Спочиватиме Борис Гальчук біля своєї мами, яку він похоронив у Цеценівці.
50 – стільки років назавжди буде воїну.
Важко знайти слова втіхи, коли перестає битися серце захисника України. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль від втрати найріднішої людини – чоловіка, тата.
Аби над нашою державою засяяло сонце Перемоги, Борис Гальчук віддав найдорожче – своє життя та долучився до Небесного війська. Пам’ять про нього завжди буде живою серед рідних, односельців, шумчан.
У Цеценівці поховали вже четвертого воїна, який обороняв нас з вами від російського ворога. На місцевому кладовищі спочивають Герої-односельці Валерій Лівар, Роман Затворнюк, Сергій Балагуда.
