Пів року тому війна забрала життя захисника України Сергія Фурмана. До повномасштабного вторгнення чоловік працював у Шумському управлінні з експлуатації газового господарства. Щоб увіковічнити пам’ять про свого колегу, на фасаді підприємства відкрили меморіальну дошку на честь військовослужбовця Збройних сил України.
У серпні 2020 року Сергій прийшов працювати у газове господарство. Саме звідси його призвали на строкову військову службу. У 2023 Сергій Фурман підписав контракт із Збройними силами України. Захищав Київ, воював на Донецькому та Харківському напрямках. У 2024 році отримав поранення, однак після лікування знову повернувся у стрій.
17 січня 2026 року кривава війна обірвала молоде життя воїна.
Сьогодні минає пів року від дня загибелі Сергія. 14 липня йому мало б виповнитися 27 років. Та доля розпорядилася інакше.
Вшанувати пам’ять Героя зібралися його рідні, працівники підприємства, представники громади.
Почесне право відкрити меморіальну дошку надали найріднішій людині Героя – брату Михайлу, який нині захищає Україну на Покровському напрямку.
Освятив меморіальну дошку благочинний Шумського благочиння Православної Церкви України, протоієрей Миколай Бабій.
– Сьогодні ми зібралися, щоб сказати дякую нашому Герою Сергію, – дякуємо за те, що сьогодні маємо цей день. Бо якби не Сергій, то такого ранку, як він є, ми, напевно, не мали, – зазначив міський голова Вадим Боярський.
Директор Тернопільської філії «Газмережі» Орест Жеребецький та начальник Шумського управління з експлуатації газового господарства Сергій Рудзінський наголосили на тому, що загибель Сергія Фурмана – важка витрата для всього колективу газового господарства, висловлювали слова шани Герою та підтримки – родині воїна.
– Сергій був добрим, сміливим, чуйним. Ще малими ми росли і навчалися тут, у Шумську, – поділився спогадами про брата військовослужбовець Михайло Фурман. – Так сталося, що війна нас розлучила. Ми обоє пішли обороняти свою державу від лютого ворога. Але завжди знаходили час, хоча б годинку, аби зустрітися.
Звучала пісня «Біля тополі» – як символом болю, втрати та світлої пам’яті про всіх українських захисників, які віддали своє життя за Україну.
Сергія Фурмана пам’ятатимуть не лише як мужнього воїна, а і як добру, щиру людину, колегу, брата і сина.
Символічним для багатьох став голуб, який під час заходу прилетів до місця вшанування захисника. Для присутніх це було ніби мовчазне нагадування: Герої не йдуть назавжди. Вони живуть у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, заради кого вони віддали найдорожче – власне життя.
