Легкий літній дощ освіжив повітря над Шумським озером. На березі – тиша, яку лише зрідка порушує дзижчання котушки та плескіт води. Саме в такій атмосфері найкраще розумієш слова Ярослава Макаровського: рибальство – це не просто спосіб зловити рибу, а особливий відпочинок, який дарує душевний спокій.
Захоплення, яке триває зі шкільних років
Поки ми розмовляли, до нас підбіг юний рибалка Матвій Демчук. Хлопець із гордістю показав свій улов – щуку, вагою майже кілограм. Посмішка на його обличчі говорила більше, ніж будь-які слова. Саме заради таких емоцій, каже Ярослав Макаровський, люди й приходять на озеро.
Свою першу вудку він узяв до рук ще у шкільні роки. Відтоді не минає жодного сезону без риболовлі.
«Для мене рибальство – це релакс. Тут людина відпочиває душею, забуває про всі проблеми, отримує задоволення від самого процесу. Якщо приходити сюди лише для того, щоб прогодувати сім’ю, то це вже не зовсім про рибальство», – говорить Ярослав Макаровський.
Як рибалки дбають про шумське озеро
Понад двадцять років чоловік очолює місцеве товариство мисливців і рибалок, яке опікується Шумським озером.
Історія водойми бере початок із затоплених торфорозробок. У 70-х роках XX століття на цьому місці видобували торфокрошку. Згодом кар’єр припинив роботу, наповнився ґрунтовими водами та перетворився на мальовничий став. Територію упорядкували і вона поступово перетворилася на улюблену відпочинкову локацію шумчан.
Вісім років тому озеро реконструювали. Після проведених робіт водойма практично залишилася без риби.
«Багато хто хотів приватизувати цю водойму. Але влада пішла нам назустріч і передала озеро рибалкам. Першого разу із зарибленням допомогла міська рада, а далі ми щороку самі запускаємо малька. За вісім років ми створили класні умови для рибальства», – розповідає чоловік.
Щороку члени товариства сплачують внески – по тисячі гривень. Саме за ці кошти закуповують рибу для зариблення, проводять толоки та розчищають місце, де вода надходить до озера.
«Ми спеціально не робимо великих внесків. Хочемо, щоб риболовля була доступною для кожного. Діти, ветерани та учасники бойових дій рибалять безкоштовно», – пояснює Ярослав Макаровський.
Особливу увагу товариство приділяє дітям. Для юних рибалок навіть виписали посвідчення. Вони не лише приходять із вудками, а й допомагають дорослим стежити за порядком на озері, слідкують за ровесниками і навіть нагадують старшим про правила поведінки.
«Дитина, яка рибалить, вчиться терпіння, відповідальності, любові до природи. У неї є правильне захоплення, тому в голові не буде місця для поганих думок. Це дуже добре, коли діти приходять на озеро», – переконаний Ярослав Григорович.
Онук і рибальські традиції
Любов до риболовлі чоловік передає своєму п’ятирічному онукові Костянтинові. Хлопчик часто прибігає до дідуся на озеро, із цікавістю спостерігає за процесом, порається біля рибальських снастей і терпляче чекає клювання. І взимку вирушає до дідуся на лід. Разом сидять біля лунок і чекають, коли клюне риба.
Рибальство сьогодні – задоволення не з дешевих. Потрібно мати якісні снасті, волосінь, гачки, прикормки. Ярослав Макаровський показує свій, як каже, бюджетний набір: рибальське приладдя, наживку – варений горох, пшоно, спеціальні магазинні суміші. Є у нього й сучасний прикормковий кораблик на радіокеруванні, який доставляє прикормку у визначене місце водойми, після чого рибалці залишається лише чекати омріяного клювання.
Найбільшим своїм уловом Ярослав Макаровський називає 12-кілограмового амура, якого впіймав торік. А ще йому вдалося зловити й семикілограмового сома. Бували й десятикілограмові коропи, хоча найчастіше трапляється риба вагою чотири-п’ять кілограмів.
«Коли витягуєш таку рибину, вражень словами не передати. Це неймовірний адреналін, сплеск емоцій, який запам’ятовується надовго», – усміхається рибалка.
Правила, які поважає кожний рибалка
На Шумському озері діють правила рибальства, яких дотримуються всі члени товариства. Зокрема, якщо рибалка впіймав рибу, яка за встановленими правилами підлягає поверненню у водойму, її обов’язково потрібно відпустити. Рибалки добре знають ці умови й ставляться до них із розумінням, адже саме так вдається зберігати рибні запаси.
«Я завжди питаю: якщо зловиш рибу, яку потрібно відпустити, чи готовий ти це зробити? Якщо людина без вагань відповідає «так», значить вона розуміє, що таке справжнє рибальство. Якщо ж ні, то, мабуть, вона прийшла сюди лише за рибою. А рибальство – це не про те, щоб наловити риби й нагодувати сім’ю. Це стан душі, відпочинок, задоволення від самого процесу», – каже Ярослав Макаровський.
Для багатьох рибалок вихідні на Шумському озері стали доброю традицією. Уже в п’ятницю ввечері вони приїжджають сюди, спілкуються біля багаття, а світанок зустрічають із вудками. Дехто залишається на березі аж до вечора неділі.
«Наше Шумське озеро – справжня перлина громади. Не кожен населений пункт має таку водойму. Її потрібно берегти, плекати й дбати спільними зусиллями, щоб і наступні покоління могли приходити сюди відпочивати та закохуватися у рибальство», – підсумовує Ярослав Макаровський.
