Російська пропаганда часто використовує реальні українські міста, фотографії та окремі факти, щоб створити неправдиву картину життя в Україні. Особливо часто такі повідомлення спрямовані на дискредитацію військових та ветеранів.
Показовий приклад – історія про ломбард, що начебто приймає у захисників біонічні протези. Таку інформацію у 2024 році активно поширювали російські канали.
«У тернопільському ломбарді приймають біонічні протези»
У проросійських Telegram-каналах поширювали повідомлення, що в одному з ломбардів Тернополя приймають біонічні протези українських військових. До фотографії додавали висновок: ветерани нібито настільки залишені державою напризволяще, що змушені закладати власні протези, щоб вижити.
Фактчекери перевірили фотографію.
Виявилося, що зображений на ній ломбард взагалі не був у Тернополі. Це був київський ломбард «Парус» на Голосіївському проспекті. Більше того, оригінальне фото рекламної вивіски було зроблене ще у 2022 році.
А напис про «біонічні протези» на оригінальній фотографії був відсутній.
Зображення було відредаговане: замість звичайного шуруповерта на рекламному банері додали зображення протеза. Сам ломбард також спростував інформацію про приймання протезів під заставу.
Чому саме такі історії поширюють?
По-перше – створити емоцію.
Зброя, гроші, протез, ветеран – усе це теми, які викликають сильну реакцію.
По-друге – прив’язати історію до конкретного місця.
У цьому випадку таким місцем стала Тернопільщина. Людині легше повірити у повідомлення, коли воно звучить конкретно: «у Тернополі», «на Тернопільщині», «у місцевому ломбарді».
По-третє – зробити з одиничного випадку загальну картину.
Якщо хтось незаконно продає зброю, це не означає, що «військові продають зброю». Якщо фотографія ломбарду сфальсифікована, це не означає, що українські ветерани здають протези.
І нарешті – ударити по довірі. Мета таких повідомлень не лише в тому, щоб люди повірили конкретному фейку.
Значно важливіше для пропаганди – посіяти сумнів: чи справді держава підтримує військових? Чи можна довіряти армії? Що відбувається з ветеранами?
Саме тому критичне мислення починається з простого запитання: «А звідки це відомо?».
Хто першим опублікував інформацію? Чи є офіційне повідомлення поліції? Чи збігається фотографія з реальним місцем? Чи не було її відредаговано? Чи повідомляють про це незалежні українські медіа?
У випадку з «тернопільським ломбардом» кілька хвилин такої перевірки повністю зруйнували історію, яку російська пропаганда намагалася видати за правду.
Факт потрібно перевіряти. Особливо тоді, коли він викликає сильні емоції.
