Два роки Оксана Супрунюк із Рохманова живе в болісній невідомості. Її чоловік Павло, який став на захист України, зник безвісти. Відтоді кожен день жінки – це боротьба: за пошуки, за віру, за надію.
Та, попри біль, вона знайшла в собі сили не лише жити далі, а й реалізувала свій задум – відкрила власний магазин жіночої білизни. Допоміг у цьому ветеранський грант, а найбільше – віра у те, що одного дня Павло обов’язково повернеться додому.
Про Оксану Супрунюк ми вже розповідали раніше. Її історія – одна з тих, що залишаються в пам’яті надовго. Сьогодні жінка не лише продовжує шукати чоловіка, а й стала прикладом того, як навіть після найважчих ударів долі можна знайти сили почати все спочатку.
«Світ був ніби у тумані…»
Найважче жінці згадувати перші дні після звістки про зникнення чоловіка.
– Я не могла нічого робити. Здавалося, що життя зупинилося. Світ був ніби у тумані, і я просто не розуміла, як жити далі, – каже вона.
Переломним моментом стали слова, які Оксана пам’ятає досі.
– Мені сказали: «Як ти почуваєшся тут, так і твій чоловік почувається там». Саме тоді я зрозуміла, що повинна бути сильною. Насамперед – заради Павла», – розповідає жінка.
Саме після цього вона почала змінювати своє життя.
«Мені потрібно було чимось жити»
Ідея зайнятися продажем жіночої білизни з’явилася зовсім несподівано.
– Я переглядала Instagram, бачила, як дівчата продають білизну. Одна з підписниць поділилася зі мною базою постачальників. Я вирішила спробувати. Створила сторінку, почала продавати онлайн. Тоді навіть не думала, що це переросте у власний магазин, – розповідає Оксана.
Згодом вона дізналася про ветеранський грант. Спочатку вагалася, адже ніколи не займалася бізнесом.
– Та мені потрібно було завантажити себе роботою. Бо коли постійно думаєш, де твій чоловік, це просто виснажує морально. Робота допомагає хоч трохи перемикнутися і не залишатися наодинці із болем, – каже жінка.
Грант, який став початком нової історії
Спочатку Оксана самостійно намагалася написати бізнес-план. Але зрозуміла, що без допомоги не впорається.
– Знайома бухгалтерка допомогла мені підготувати документи. Вона тоді сказала, що отримати грант із першого разу непросто. Але ми вирішили ризикнути. І мені повідомили, що заявку погодили, – згадує вона.
Держава надала Оксані 140 тисяч гривень у межах ветеранської грантової програми. Майже стільки ж жінка вклала власних коштів.
Попереду було найскладніше – знайти приміщення, оформити всі документи, закупити товар, укласти договори з постачальниками.
– Якщо чесно, то було страшнувато. Я ніколи таким не займалася. А тут усе довелося робити самій: шукала приміщення, оформляла документи, домовлялася з постачальниками. Але зараз розумію: якби тоді злякалася, нічого цього не було б, – усміхається Оксана.
Спочатку магазин працював у менш прохідному місці. Нещодавно він переїхав до центру Шумська – і покупців стало значно більше.
Боротьба триває щодня
Попри відкриття власної справи, головне для Оксани – повернути чоловіка.
За понад два роки вона звернулася до багатьох установ, надсилала запити, проходила всі можливі процедури. Та інформації про Павла поки що немає.
Саме тому вона бере участь у мирних акціях на підтримку безвісти зниклих та військовополонених.
– Це зараз чи не єдина можливість нагадувати про наших рідних. Ми хочемо, щоб їх не забували, щоб пошуки тривали, – каже жінка.
Попри все, Оксана не дозволяє собі втратити надію.
– Я дуже вірю, що Павло повернеться. І мені хочеться, щоб він побачив: я не здалася. Щоб побачив, якою сильною стала, хоча ніколи не думала, що доведеться пройти такий шлях, – каже жінка.
Приклад, який надихає інших
Історія Оксани вже стала прикладом для інших. Одна з її подруг, чоловік якої також зник безвісти, надихнулася цим і теж планувала подаватися на грант.
На жаль, нещодавно ДНК-експертиза підтвердила загибель її чоловіка, і подруга наразі переживає важкі моменти.
Оксана каже: життя навчило її не боятися змін. До відкриття магазину жінка проходила різні курси, пробувала себе у сфері краси – навчалася манікюру, нарощуванню вій. Але лише зараз зрозуміла, що знайшла справу, яка приносить справжнє задоволення.
– Не бійтеся пробувати. Якщо не вийде з першого разу – вийде з другого, третього чи четвертого. Головне – не опускати руки. Є багато грантових програм для молоді, ветеранів та їхніх родин. Цим потрібно користуватися, – переконана вона.
Сьогодні магазин Оксани працює у центрі Шумська – на вулиці Українська, 36, на другому поверсі будівлі, де розташоване відділення «Нової пошти».
Тут кожен покупець може знайти якісну жіночу білизну, отримати щиру пораду й тепле спілкування. А ще – підтримати жінку, яка щодня доводить власним прикладом: навіть коли серце розривається від болю, віра здатна стати тією силою, що допомагає жити, працювати і чекати.
Бо найбільша мрія Оксани Супрунюк сьогодні залишається незмінною – дочекатися повернення свого Павла додому.
