У кожного своя творча кухня. Що намалювали шумські художники під час карантину

5 Травня, 2020 | 12:00

05 травня 2020 року, 12.00

Уряд знову продовжив карантин – до 22 травня, правда, обіцяє деяке пом’якшення заборон. Вперше його реалії шумчани відчули 12 березня, коли призупинили навчання у школах. А уже 18 березня оголосили карантин для всіх. Спочатку він мав тривати до 24 квітня, далі – до 11 травня, а тепер ось знову змінено дату.

За цей час кожен старався хоч якось урізноманітнити своє дозвілля у чотирьох стінах. Вигадували різні челенджі у «Фейсбуці», куховарили, читали поради психологів, займалися творчістю…

А цікаво, які роботи встигли створити за час карантину шумські художники. Отож, ми організували онлайн-гостину у трьох з них – Михайла Грицаюка, Іванни Погонець та Влада Боярського.

Виставка у режимі онлайн

Михайло Грицаюк розповів, що під час карантину і сам перехворів, але творчості не полишав, коли трохи стало легше, але ще трималася температура, взяв до рук пензля і на полотно лягли мотиви, навіяні фантазією художника.

Нещодавно Михайло відсвяткував свій життєвий ювілей, який вирішив відзначити власною творчою виставкою. Але з того часу робота кипіла, з’явилося багато нових картин, під час карантину теж немало намалював. Тому запрошуємо на онлайн-виставку.

«Тихий вечір» потрапив
на віртуальну виставку

Іванна Погонець – учасниця жіночого мистецького гурту «Палітра» з 2005 року, у складі якого бере участь у щорічних мистецьких виставках; 5-ти Міжнародних художніх пленерів «Діалог двох культур», Міжнародного художньо-наукового симпозіуму «Зустрічі в Кременці». Роботи художниці експонувалися на регіональних, обласних, всеукраїнських та закордонних художніх виставках. Мала персональні виставки.

У період карантину створила кілька робіт, одну з яких – «Тихий вечір» – відібрано до участі у Віртуальній весняній виставці, організатором є Одеська організація Національної Спілки художників України.

Самотужки розібрався
з кольорами і тонами

Шумчанин Влад Боярський вважає себе вільним художником і розповідає, що працює для душі, а не на замовлення. За час карантину намалював не так багато, адже у цей період неможливо купити матерiал для роботи.

Художник розповідає, що дар малювання у нього закладений ще з дитинства. Але фарби взяв в руки три роки тому. Самотужки розiбрався з кольорами, тонами, рефлексами.

І переконаний, що поняття «дивитися» обов’язково має синтезуватися у поняття «бачити». Отож, дивимося-бачимо-відчуваємо.