Сьогодні у Шумську вкотре відбулася мирна акція на підтримку родин безвісти зниклих та військовополонених, які щодня чекають на звісточку про своїх близьких та не полишають віри у їхнє повернення.
Розпочали захід із хвилини мовчання, схиливши голови у скорботі за тих, хто віддав своє життя за Україну, за кожного з нас.
Присутні помолилися зі священниками про те, щоб Всевишній повернув додому їхніх батьків, чоловіків, синів.
Цю акцію присвятили до Дня Матері. Це день, коли материнське серце повинно бути наповнене радістю та втіхою, але для сотні тисяч матерів він, як і всі інші, сповнений важким болем, тривогою та чеканням.
– Завтра минає 40 місяців, відколи крайній раз чула голос свого сина, – зазначила мама зниклого безвісти Андрія Матлака. – Він обіцяв зателефонувати через десять днів, ми ж очікуємо на цей дзвінок 1217 днів і ночей. Я періодично впродовж цього часу поповнюю номер телефону Андрія, час від часу набираю його і постійно чую одне і теж: «На даний момент…». Та я свято вірю, що в один момент, замість цих слів я почую довгоочікувані гудки. Я вірю і надіюся, що Господь зберіг життя моєму сину. Я молюся, щоб Бог оточив його милосердними людьми.
Сестра безвісти зниклого Надія теж чекає на повернення свого брата і приходить на мирні акції тому, що в її серці живе біль, який неможливо вимовити словами.
Родини безвісти зниклих та полонених щодня живуть надією на звістку, очікуючи повернення своїх близьких. Саме тому подібні акції мають важливе значення – вони нагадують суспільству, що пошук і визволення наших захисників триває, і жодний Герой не має бути забутий.
