На території церкви християн віри Євангельської м.Шумськ людно, адже там щодня, відколи росія вторглася в Україну і в нашій країні тривають бойові дії, підтримують внутрішньо переміщених осіб та допомагають Збройним силам України.
Тисячі людей, котрі постраждали від війни, знайшли прихисток на Шумщині.
Своєю щоденною працею тримають свій фронт і християни віри Євангельської. Тут опікуються вимушеними переселенцями: забезпечують їх місцем проживання, харчуванням, духовною допомогою.
– Маємо два хостели, у яких проживають внутрішньо переміщені особи, – каже пресвітер церкви ХВЄ Олександр Гук. – Почали заселяти ВПО в перших числах березня. На сьогоднішній день у хостелах проживає двадцять переселенців, проте більше двох місяців було стабільно вісімдесят людей. Багато з них перебували у нас хто два дні, хто три, а хто місяць. Є й такі, які проживають тут довий час, адже ці люди не мають куди повертатися, бо їхні міста окуповані. Із перших днів війни церква прийняла вже майже чотириста людей. Переїхали сюди на проживання, спочатку жителі Київської, Чернігівської областей, потім – з Миколаєва, Мелітополя, Харкова, Донецька. Першими були мешканці Бородянки, Ірпеня. Дехто з людей приїжджав у тапочках, валянках, були і з грудними дітьми.
У Домі молитви є обладнана кухня, де господині готують їжу. Раніше тут святкували весілля, а зараз обідають переселенці.
За кошти церкви закуповують свиней на м’ясо, інші продукти харчування. У перший місяць війни жінки готували їжу переселенцям по черзі. Тепер дають продукти, і внутрішньо переміщені особи самі варять собі їжу.
Коли ми спілкувалися, на території церкви кипіла робота – там виготовляли тушонки, які відправлять на схід, туди, де тривають бойові дії. Коли було холодніше – ліпили дуже багато вареників. До речі, до приготування страв долучаються і переселенці.
– Кожних два тижні ми відправляємо допомогу на лінію фронту, забезпечуючи українських військових, – каже Олександр Гук. – Зараз – сезон овочів, то закуповуємо огірки, помідори, передаємо каші, каву, чай та багато іншого.
Доставляли допомогу у Суми, Тростянець, Дніпро. Пресвітер церкви особисто бере участь у волонтерських поїздках – разом з іншим чоловіком з церкви, возили допомогу на Донеччину, у гарячі точки. Кажуть, що були на нульових позиціях, чули постріли.
– Кожна людина старається допомогти, чим може: хто молитвою, хто продуктами, хто хлібом, – каже Олександр Гук.
Відколи в Україні триває повномасштабне вторгнення, з 25 лютого у церкві християн віри Євангельської щодня, на восьму ранку та двадцяту вечора організовують молитви.
– Є фізична боротьба, а є й духовна, – переконаний Олександр Гук. – Дехто каже, що війна лише на сході та півдні. Це не так, бо війна – скрізь. І ми не маємо бути байдужі до цього. Як написано у Біблії: «Все, що може робити рука твоя – роби». Тому допомагаємо, чим можемо.
Християни церкви віри Євангельської спілкуються з внутрішньо переміщеними особами. Двічі у тиждень зустрічаються, співають пісень, читають Слово Боже, розмовляють. Пресвітер каже, що ці люди уже стали частинкою Шумська, полюбили наше місто.
– З усіма переселенцями, які проживали у нашому хостелі, я підтримую контакти до сьогодні, – каже Олександр Гук. – Телефонуємо один до одного, переписуємося. Ось, наприклад, Катерина з Києва пише: «Дякуємо вам велике за увагу. У нас все добре, наскільки це може бути в наш важкий час. Як часто ми про вас згадуємо – з теплотою та вдячністю. Безмежно сумуємо за Шумськом і за всіма вами».
Церква ХВЄ отримала гуманітарну допомогу з Ірландії: медикаменти, продукти, одяг, засоби гігієни. Її передали на передову, а також переселенцям, медикаменти – у Шумську міську лікарню. Тісно співпрацює церква із соціальною службою Шумської міської ради.
Війна об’єднала та згуртувала тих, для кого любов до України – це не просто слова, бо важливо розуміти, що наша сила – у нашій любові до ближнього, у єдності. Приємно бачити активність християн віри Євангельської. Лише тільки разом, з Божою поміччю, вистоїмо і Переможемо.
