Громадська організація «Самозахист», яка діє у Львові кілька років, ставить у своїй діяльності чіткі цілі – навчити будь-якого громадянина та громадянку України відстоювати свої права, використовуючи можливості, надані законодавством.
Очолює громадську організацію юристка і громадська діячка Тетяна Панова. Її мама – Ірина Борисівна – наша землячка. Жінка народилася у Брикові. Навчалася у Львівському Національному університеті ім.І.Франка, на факультеті «Журналістика». Тетяна закінчила юридичний факультет цього вузу.
З початком війни росії проти України ГО «Самозахист» з перших днів долучилася до волонтерської діяльності. Тетяна та Ірина організували надання допомоги переселенцям з міст та сіл, які потерпіли від нападу рашистів.
Велика підтримка від цих активних жінок-волонтерок відчутна і на Шумщині. У рідному селі Ірини, Брикові, де мешкає її сестра Іларія Ткачук, «Самозахист» організував один із волонтерських осередків, щоб допомагати переселенцям та своїм землякам, які цього потребують.
Коли жінки дізналися, що на Шумщині, зокрема, й у Брикові, є біженці з Харкова, Запоріжжя, Чернігова, Києва, Бучі, Ірпіня, Бородянки, Гостомеля, інших міст, відразу взялися допомагати. Тоді й виникла ідея постачати гуманітарну допомогу до рідного села.
Сестра Іларія Борисівна уже на заслуженому відпочинку, проте вона згодилася бути у селі організаторкою. Ентузіазму цієї жінки можна лише аплодувати: турботлива, чуйна, за всіх переживає, піклується, аби усі мали їжу та одяг.
Майже місяць ГО «Самозахист» поставляє у Бриків гуманітарну допомогу з-за кордону. А це – 9 бусів. Кожен, як мінімум, важить 4 тонни.
Пункт видачі гуманітарної допомоги розташували у приміщенні старостату.
– Щиро дякуємо за сприяння старості Ігорю Добрусю. Він нам у всьому допомагає, особисто розвозить допомогу тим, хто цього потребує, – розповідає Іларія Ткачук. – У першій поставці було багато продуктів харчування, медикаментів. Медичні препарати ми передали Шумській міській лікарні, екстреній медичній допомозі Шумської підстанції №5 та Великодедеркальській комунальній лікарні, для одиноких людей старшого віку геріатричного центру в с.В.Дедеркали.
У чергових гуманітарних вантажах – дитяче харчування, памперси для дітей та дорослих, ковдри, пледи, постільна білизна, матраци, спальні мішки, одяг, взуття, засоби гігієни.
ГО «Самозахист», крім переселенців (їх у Брикові проживає біля ста чоловік), також надає допомогу одиноким престарілим громадянам, дітям-інвалідам, дітям з багатодітних сімей та усім, хто її потребує. А ще виділили для будинку молитви міста Шумськ – тут теж опікуються переселенцями, а також для Онишковець, Потуторова, Залісець, Биковець, Рохманова, Васьковець, Дедеркал та інших сіл, для м.Шумськ.
– Я ніколи не думала, що у нашому Брикові є стільки людей, які потребують допомоги, – розповідає Іларія Ткачук. – Тому ми надаємо підтримку усім, кому вона необхідна. Усі внутрішньо переміщені особи на території нашого села забезпечені всім необхідним. Навіть є резерв, на випадок, коли хтось ще прибуде.
Невеличкий волонтерський осередок у Брикові має чимало клопотів, адже гуманітарну допомогу потрібно прийняти, розкласти, посортувати. Зранку і до вечора над цим трудяться Наталія Ткачук – перша помічниця Іларії Ткачук, бриківчанки – Людмила Хрищук, Катерина Крук та депутатка міської ради Ірина Левченко.
– Хочу щиро подякувати водіям, які здійснюють перевезення гуманітарних вантажів у с.Бриків. Це – Юрій Мацигін, Володимир Ковальчук та Микола Прокопчук. Доставка одного вантажу до Брикова обходиться приблизно у 2500 грн. Чоловіки працюють на добровільних засадах, компенсовуємо їм лише витрати на пальне, – каже Іларія Ткачук.
У селі є кошти на поточні розходи – мешканці Брикова та Коновиці здавали, хто скільки може. З цієї суми закуповують пальне, свиней – для виготовлення тушонок, які передавали у військкомат, у Шумську громаду, та інші потреби. Також бриківчани мають друзів в Італії, які надають фінансову допомогу, щоб доставити гуманітарний вантаж в Україну.
Є товар, який зараз не по сезону. Але волонтерки знайшли вихід – торочать ці речі, а нитки передають умілицям, які в’яжуть з них шкарпетки.
Дбають у селі і про тих хлопців, які йдуть захищати нашу країну від російського агресора. Забезпечують одягом, взуттям, дають соцпакет. Не забувають і про тих, хто зараз воює. До слова, зараз вісім бриківчан знаходяться у гарячих точках, де тривають бої. Допомагають волонтерки і територіальній обороні.
По-особливому гріє згуртованість бриківчан у такий важкий час. Приємно вражає наскільки активно бриківляни допомагають усім, хто цього потребує. А як інакше? Бо тільки разом можемо врятувати Україну, підтримуючи одні одних.
