У Шумській громаді знову жолобний день. В автотранспортній пригоді загинув військовий – майор Тарас Мельничук, 1996 року народження.
Народився Тарас у м.Бердичів. Проте фамільне коріння – з Шумщини. Мама – родом з Ходак, а тато – із Суража. Тут проживає близька родина загиблого.
Після одруження молода сім’я переїхала у Бердичів. Тарас та його брат часто приїжджали на канікули до бабусі та дідуся, тому мали тут багато друзів.
Навчався юнак в Острозькому ліцеї, згодом вступив до Військової академії (м.Одеса), яку закінчив у 2018 році. Вже з 2019 року розпочав службу офіцером у військовій частині, брав участь у захисті держави та її територіальної цілісності під час АТО (ООС) та у відбитті збройної агресії рф проти України.
Від початку повномасштабного вторгнення воював на територіях Донецької та Луганської областей.
Життя захисника обірвалося 16 лютого 2026 року внаслідок жахливої автотранспортної пригоди.
– Тарас завжди був товариським, приязним, – каже староста села Олександр Михальчук. – Це дуже важка втрата для усіх нас.
Тут, на Шумщині, Тарас мав друзів, які теж здобували фах військового, правда, у різних навчальних закладах. Серед них – Дмитро Чечик, який загинув 24 березня 2023 року, боронячи рідну землю від лютого ворога. Також Андрій Петрук, який нещодавно повернувся з полону.
Минулого року, у травні, у житті Тараса Мельничука сталася важлива подія – він одружився.
Сьогодні, на Площі Героїв Майдану у Шумську зібралися шумчани, аби віддати останню шану військовослужбовцю та підтримати родину.
Священнослужителі відправили панахиду. Далі жалобний кортеж вирушив до Суража, де у храмі Різдва Пресвятої Богородиці відбувся чин похорону.
Поховали Тараса Мельничука у Шумську, на місцевому кладовищі, з усіма військовими почестями, під звуки Державного Гімну України, поряд з Героями, які віддали свої життя за Україну.
У жовтні цього року Тарасу мало б виповнитися 30 років. Проте назавжди йому буде 29.
