Зустріч з письменницею, поеткою, пісняркою, уродженкою Шумщини Нелею Нагорянською під назвою «Україно моя, ти у мене єдина!» відбулася у Шумському краєзнавчому музеї. На захід завітали не тільки шумчани, а й гості з Хмельниччини, де зараз проживає пані Неля.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих захисників та захисниць, які полягли у кривавій війні.
Народилася Неля Нагорянська в Онишківцях, де й зростала. Доля завела її на Хмельниччину, де проживає впродовж багатьох років.
Зі школи у жінки був потяг до письменства.
– Я пам’ятаю вчительку української мови та літератури, слід якої загубився. Валентина Іванівна завжди мені казала: «Пиши дитинко, пиши. В тебе гарно виходить», – пригадує шкільні роки Неля Дмитрівна. – Але тоді мене зовсім не пробивало на те писання. Коли потрібно було оформити стінгазету, тоді швидко писала вірші, щоби вона вийшла гарною.
Як зізнається поетка, протягом життя писала, складала у шухляду, потім згортала, висипала у смітник. І так тривало б дуже довго, якби не один випадок..
– Я працювала у Будинку культури у м.Волочиськ. До мене у кабінет зайшов колега, а в смітнику – якраз купа паперів, – пригадує письменниця. – Тоді він почав їх витягувати, один листок, потім – другий, за ним – третій. І запитав, що ви туди поскидали. Тоді він взяв усі папери і пішов до себе у кабінет. Через два дні прийшов і приніс ноти до першої моєї пісні: «Боже наш єдиний, збережи Вкраїну… Сотвори нам, Боже, рай на цій землі!».
Мелодію на слова Нелі Нагорянської написав Цезар Зюлковський – заслужений працівник культури України. Творінню уже багато років, її і досі виконує академічний хор Центру культури і дозвілля Волочиська. З цією піснею хор займав перші призові місця на Всеукраїнських фестивалях, потім – на закордонних. І зараз вона є гімном Волочиського фестивалю духовної музики «Дзвони душі людської». Як і ще один твір про Україну, який поклав на музику подільський композитор Михайло Люшня.
У доробку Нелі Нагорянської налічується 21 пісня, композиторами яких є Цезар Зюлковський, Іван Пустовий та Михайло Люшня.
Неля Нагорянська пише не тільки вірші, а й прозу. Її перша збірка поезій «Табу» налічує 100 віршів.
– Ця книжка, можна сказати, про мене. Про те, через що я ніколи в житті не переступлю. Про те, що я ніколи собі не дозволю, і що не дозволю комусь, тобто – табу, – поділилася письменниця та продекламувала власні вірші, сповнені переживань, відданості Україні.
Коли розпочалася повномасштабна війна, багато знайомих авторки пішли захищати нашу державу від лютого ворога. Вони часто просили жінку надсилати їм свої вірші та видати збірку. Тож коли вийшла друком перша книга – відразу відправила її на фронт.
Нещодавно побачила світ проза Нелі Нагорянської «Мереживо та павутиння». Як каже авторка, прозу набагато важче писати. Назва книги їй подобається. Тут – реальні історії з життя, які їй дуже близькі. На заході авторка зачитала улюблену популярну новелу «Наш син».
Слово мали гості – голова Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», поет, гуморист Микола Чевелюк та поет, письменник, філософ Микола Швець.
У скарбничці Нелі Нагорянської є ще розповіді, які вона планує покласти у наступні збірки.
