З початком війни багато медичних працівників стали на захист держави. Роль цих людей є неоціненною, адже працюють у надважких умовах, надають першу медичну допомогу, евакуйовують поранених, стабілізують їхній стан, забезпечують подальшу медичну допомогу та реабілітацію.
Серед них – і наш краянин Віктор Тука. Майже вісім місяців шумчанин рятує життя бійцям на фронті.
Навчався Віктор у Шумській одинадцятирічці. Після її закінчення вступив до Івано-Франківського національного медичного університету, інтернатуру проходив у Тернопільській обласній лікарні.
Пропрацював чотири роки у Шумській міській лікарні, а зараз надає медичну допомогу військовослужбовцям.
З дитинства Віктор мріяв стати лікарем. Як каже, усі учні хотіли бути льотчиками, полісменами, а він – лікарем. І його дитяча мрія здійснилася.
– І не дивно, адже по маминій лінії у родині є багато лікарів, медсестер, акушерів. Я теж став лікарем – ортопедом-травматологом, – розповідає Віктор Тука.
Зараз чоловік надає медичну допомогу військовим на Сумщині. Він – фельдшер на евакуації і паралельно обслуговує пацієнтів у госпітальному відділенні медичної роти.
Працюючи у Шумській міській лікарні, Віктор виконував операційні втручання, проте на Сумщині такого не робить – цим займається наступний етап евакуації.
– Спеціалізована медична допомога відрізняється від цивільної – це абсолютно різні речі, інші поняття, інші парадигми. Тобто далеко не цивільна медицина, – каже лікар. – Єдине, що з цивільної медицини використовуємо, то це препарати. Забезпечення ними, в принципі, є, у когось більш специфічне, якісь препарати докупляємо самі, допомагають і волонтери.
Віктор Тука розповів, що із бойових травм найчастіше трапляються акубаротравми, тобто, контузії, травматичні ампутації кінцівок, уламкові поранення тіла різних частин, вогнепальні переломи, дефекти м’яких тканин.
Віктор завжди готовий виконувати свою роботу. І робить все, щоб врятувати життя, бо, як ніхто знає, що це – найважливіша цінність. Медик докладає максимум зусиль, щоб його зберегти. З гордістю та честю виконує свою роботу для того, аби максимально якісно надати допомогу пораненим.
Розповідає, що під час евакуації поранених бувають різні ситуації, але по дорозі він ще не втрачав нікого. І додає, що жоден їхній екіпаж не втратив жодного бійця.
– Евакуювання пораненого військовослужбовця відбувається у три етапи: перший – спочатку побратими виводять пораненого. Іншими словами – кейсевак. Бойовий медик залишається на позиції. Далі – медевак, мій етап роботи. Ми забираємо бійців і по дорозі максимально надаємо медичну допомогу, наприклад: катетера підключити, рану затампонувати, турнікет перекласти або зажати, підключаємо розчини для внутрівенної інфузії, і таким темпом – до 15 хвилин на стабпункт. Там надають більший обсяг медичної допомоги у плані видалення уламків, хірургічні обробки ран і тому подібне. Пишуть форму первинної медичної документації, і далі пацієнта, якщо є необхідність, перевозять. Якщо стан його легший – до медичної роти військової частини, якщо важчий – на третій етап евакуації. Це або передова хірургічна група, або мобільний госпіталь, або цивільна лікарня, якщо людина не важка, – розповідає про нелегкі медичні будні на війні Віктор Тука.
І додає, що вдячний колективу працівників Шумської міської лікарні за посильну допомогу, яку періодично надсилають на фронт. Також щира подяка працівникам ДСНС з м.Шумськ.
У День медичного працівника Віктор бажає усім мирного неба над головою.
