Для Роксолани Моначин-Кадлубенко рукоділля – одне із найулюбленіших занять. У її доробку – картини, вишиті хрестиком, вироби з бісеру.
Сім років тому, коли у сестри Лариси народилася донечка Емма, Роксолана почала виготовляти для неї бантики, обручі, шпильки, брошки, пов’язки, адже у самої першим на світ з’явився синочок.
– Зараз цією справою почала займатися активніше, – зізнається майстриня. – Був період, коли «закидала» на деякий час. Хоча мені це дуже подобається. – А зараз насолоджуюся рукоділлям вечорами, бо вдень ніколи.
Жінка має сторінку в Інстаграмі, де пропонує свої вироби людям.
Нещодавно Роксолана Моначин-Кадлубенко провела перший авторський майстер-клас у творчій майстерні «ART-Box» з виготовлення брошки «Прапор» до Дня Державного Прапора України.
– Беремо шаблон прапора і кладемо на фетр, обводимо ручкою та вирізаємо, тоді – на фоаміран, теж обводимо та вирізаємо. Після цього, приклеюємо фоаміран до фетрової основи та ззаду прикріплюємо шпильку до нашої брошки. Ось і готово.
Радіє майстриня, що дітки залишилися задоволеними та зробили по дві брошки у вигляді прапора.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, жінка почала волонтерити. Організовує лотереї, а виручені кошти відправляє на Збройні сили України.
Як каже, для такої справи їй анітрохи не шкода своїх виробів. А спонукав зайнятися волонтерством її чоловік Олег, який є старостою села Загайці.
Здебільшого організовують збори для воїнів-односельців.
– Я щоразу переживаю, коли за таке беруся. Кажу, а що, як не вдасться. А чоловік мені відповідає: не важливо скільки зберемо, все одно щось та й буде, а далі шукатимемо інші шляхи, щоб допомогти нашим захисникам, які боронять державу від російського агресора.
І так щоразу назбирували потрібну суму. Є такі, хто каже, що вже втомився від війни і не може перераховувати кошти, інші вважають, що військові заробляють, тому не беруть участі у зборах. Та це Роксолану та її чоловіка не зупиняє. Вони далі продовжують волонтерити. Навіть тоді, коли сумніваються, чи назбирають необхідну суму, відкривають збір і намагаються достукатися до свідомості кожного і кожної. Не важливо, які суми перераховують люди, адже у цій справі дорога кожна гривня, бо вона піде на добру справу – допоможе врятувати комусь життя та ефективніше боротися проти окупанта.
Коли оголошують збір, до цього щоразу долучається їхній знайомий, виходець із сусіднього села, який зараз мешкає у США.
– Якби не цей чоловік, то, напевне, ми всі ці збори не закрили б, – каже Роксолана.
І працює далі, демонструючи власним прикладом, як можна долучатися, щоб підтримати ЗСУ. Нещодавно Роксолану за її старання відзначили у місцевій громаді. З нагоди Дня молоді їй вручив грамоту Великодедеркальський сільський голова Юрій Панасюк. Також жінка отримала подяку від Шумської міської ради за волонтерську діяльність, патріотизм та активну життєву позицію.
Сьогодні важливо усім гуртуватися у боротьбі проти агресора – хто як може. Не залишатися байдужим і впевнено наближати Перемогу України.
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
