Серцем нашого міста сотні літ була площа біля костелу, яка служила майданом для зустрічей його мешканців, трибуною у вирішенні важливих політичних питань, навіть революційних зібрань, була центром усіх радісних і святкових подій, свідком найжорстокішого ставлення до людини під час воєн у посяганні на її життя.
Цією площею крокували чоботи різних завойовників, саме тут виголошував свої палкі революційні промови у 1917р. Олександр Костюк, у 1938р. відзначала Польська держава свято вручення кулеметів Корпусу Охорони Пограниччя в Малиневі, вітав шумчан з відновленням української державності в 1941р. Віктор Данилевич.
Десь тут височіла міська ратуша, піднята з руїн власником міста, князем М.Радзивілом у 1750-их рр.
З побудовою у 1852р. костелу на місці старої церкви площа отримала назву Костельна, і так називалася майже сотню літ.
На початку ХХ ст., за спогадами євреїв, опублікованих у книзі «Шумськ Ізкор», на Костельній площі проживала еліта міста, найосвідченіші і найбагатші мешканці, серед яких велика родина Акерманів.
Поміж добротних мурованих домів виділявся будинок Гріші Акермана з аптекою. У північній стороні площі, у довгому «Г»-подібному будинку (до війни – дві окремі будівлі) проживав Демб, що був перукарем, тут він облаштував свій професійний заклад. Між будівлею музею та магазином «Добробут» було розташоване помешкання єврея Брика.
Влітку із розчинених вікон Костельну площу наповнювали чарівні звуки фортепіано. «Нова Одеса» – так єврейське населення неофіційно називало цю частину містечка, адже, на їхню думку, саме Одеса в ті часи була центром освітнього і культурного розвитку єврейства.
Ще до війни з Шумська курсував автобус до Кременця, а його зупинка була біля костелу.
Зранку 3 липня 1941р. на дзвіниці костелу шумчани побачили чужоземний прапор із свастикою – символ влади фашистської Німеччини і зрозуміли, що місто їм більше не належить.
З приходом радянської влади площа Костельна була перейменована на Жовтневу. У перукарні Демба розмістилася селищна рада, яку очолила Ганна Сікорська-Левчук, у сусідньому будинку – бібліотека.
Від брами костелу, під берізками, до вулиці Волинської бігла вуличка Костельна.
Архітектурною перлиною вулиці Короткої був будинок поляка Стефаняка з чудовими віконними карнизами та оригінальними вуличними двобічними сходами на другий поверх. На першому поверсі цього будинку була пекарня, тут продавали відомі на всю округу пухкенькі булочки «парки». Після війни в цій будівлі був суд, а сьогодні – краєзнавчий музей, а вулиця називається Майдан Незалежності.
На Короткій, навпроти Стефаняка, через дорогу жив чех Глоушек, що виробляв смачні ковбасні вироби, а його зять був війтом Катербурга (Катеринівки).
Від костелу до ліцею простяглася вул.Шевченка, а колись – Польська. Тут проживали родини поляків Мрозовських, Беднарських, Богуцьких.
З Костельною площею межувала одна сторона обійстя єврея Пінхаса Сегала, з крупорушкою, що виходила на вул. Мучну. Через три роки, коли Сегал, замість кінного керата, на своїй круп’ярні встановлював двигун «Perkun», вулиця вже називалась Середмістя.
Саме тут, на площі, ще залишилося кілька старих будинків – маленьких перлинок давньої архітектури міста, які, хай і не претендують на світові шедеври, але для Шумська – це чудові місцеві пам’ятки, які не лише бережуть чиїсь спогади, а й розповідають про цілу епоху. Кожен такий втрачений будинок, наче вирваний аркуш з минулого нашого міста.
Ось лежить перед нами величезна книга із товстою, затертою від віків, темною палітуркою під назвою «Шумськ», яка нараховує 872 сторінки, а, відкривши її, побачимо лише 2-3 пожовклі листки…
Від історичної архітектурної спадщини минулого не залишилося майже нічого: лише будівля музею, «Ощадбанку», колишня аптека, будівля телемайстерні та старий кам’яний хрест ХІ-ХІІІ ст., який п’ятнадцять років підпирає музей та добряче зруйнований дощовими водами, що летять з ринви.
А так хочеться зберегти цей старий куточок міста у його первозданній красі, адже й законом віднесено Шумськ до переліку історично населених місць України.
Лариса Колесник, науковий співробітник Шумського краєзнавчого музею.
