З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну учень Шумського ліцею Арсен Омелянчук разом із мамою та сестрою виїхав за кордон до своєї тітки. Прожив там 6 місяців, повернувся додому та ділиться враженнями від цієї країни, зокрема – від освітнього процесу.
До слова, Арсен гарно навчається, має різнобічні інтереси, з ним цікаво спілкуватися. Хлопець активно бере участь в олімпіадах, на районному етапі це – фізика, математика, економіка та біологія. Увійшов у топ-20 України з фізики.
Окрім точних наук, хлопець захоплюється музикою. Грає на гітарі та співає. Також бере участь у музичних інструментальних конкурсах. У Теребовлі отримав гран-прі за гру на гітарі.
– В Ірландії школи переважно поділені за гендерною ознакою, дуже мало є спільних. В Україні це дуже незвично. Я навчався у суто хлопчачій школі із релігійним нахилом. У перші місяці продовжив навчання онлайн у Шумському ліцеї, а під час літніх – в Ірландській школі – всі предмети там викладали повністю англійською мовою.
Хлопець із захопленням розповідає про Ірландію та її мешканців.
Місто Енніскорт, де проживав, дуже мальовниче, є багато костелів, побудованих у 18 ст., вузенькі вулички, маленькі будинки. Каже, що воно не схоже на жодне місто, яке бачив раніше.
Розповідає, що ірландці – доволі дружні. Коли Арсен прийшов на перший урок, то однокласники привіталися із ним словами: «Привіт, як справи», а, згодом взагалі казали: «Слава Україні!». Хоча вони не були у нас ніколи та не знають, що таке війна, але розуміють та співчувають, намагаються усіляко підтримувати.
– Предмети відрізняються від звичних нам. Тут немає окремо фізики, хімії та біології – це все об’єднано в один урок під назвою «Природа». Матеріал подають цікаво, з експериментами та дослідами. Дуже здивувало ставлення до такого предмета як «Музика», для нього виділений окремий кабінет, де зберігаються доволі багато інструментів: флейта, волинка та, навіть, арфа, якій вже більш як 50 років. Також є предмет під назвою «Громадська діяльність» – ми вивчали територіальні громади Ірландії та її графства.
Хлопець каже, що знайшов багато друзів в Ірландії й досі із ними спілкується.
Вчителі також ставилися до Арсена позитивно, підтримували, запитували про навчання, адже були приємно здивовані знаннями українців.
Юнак розповів, що його тітка організувала доброчинний фонд у місцевій церкві та оголосила про благодійний збір для українців.
Багато людей долучилося до цього – буквально за 3-4 місяці відправили в Україну 32 тонни гуманітарної допомоги.
На завершення нашої розмови Арсен розповів, як активно готувався до конкурсу в Італії, на якому він представляв Україну разом із зразковим танцювальним колективом «Тополина».
Додає, що із радістю повернувся б в Ірландію, але, перш за все, хоче, щоб в Україні настав мир.
Софія Юрченко, студентка Національного університету «Львівська політехніка».
