На початку 2026 року мережею поширювалися повідомлення про нібито нову програму фінансової допомоги «Тепла зима». Українцям обіцяли по 6318 гривень на кожного члена сім’ї від європейських партнерів. Для отримання коштів потрібно було лише перейти за посиланням і залишити заявку.
Насправді жодної такої програми не існувало. Про це повідомив Центр протидії дезінформації. Метою шахраїв було отримання персональних даних громадян та доступу до їхніх банківських рахунків.
Фото: Центр протидії дезінформації
Це лише одна з десятків схем, які сьогодні використовують кіберзлочинці. Вони маскуються під банки, державні сервіси, поштові служби, маркетплейси або роботодавців, а головною зброєю роблять людські емоції — страх, довіру, цікавість і бажання швидко отримати гроші.
Які схеми сьогодні найпоширеніші
За даними кіберполіції у відповідь на запит «Новин Шумщини», найбільше звернень громадян пов’язано з фішингом, шахрайством під час купівлі та продажу товарів в інтернеті, а також схемами соціальної інженерії.
Особливо поширеними залишаються фейкові повідомлення про виплати, соціальну допомогу та компенсації. Зловмисники створюють сайти, які зовні майже не відрізняються від сторінок банків, державних установ, поштових операторів або відомих сервісів. Людина вводить свої дані з думкою, що оформлює допомогу чи підтверджує особу, а насправді передає інформацію шахраям.
Ще одна популярна схема — так званий «легкий заробіток». Користувачам пропонують отримувати гроші за лайки, перегляд відео, бронювання товарів або інші нескладні дії. Спочатку людина може навіть отримати невелику винагороду, але згодом її просять внести власні кошти для збільшення прибутку або доступу до нових завдань. Після переказу грошей зв’язок із роботодавцем зникає.
Фото: скриншот з соцмереж
Не втрачають актуальності й телефонні дзвінки від нібито працівників банків, правоохоронців чи мобільних операторів. Під приводом захисту рахунку, блокування підозрілої операції або оновлення даних співрозмовник намагається отримати конфіденційну інформацію або переконати людину самостійно переказати кошти.
Не зникають і класичні телефонні шахрайства, коли невідомі представляються працівниками банку, мобільного оператора чи правоохоронних органів та намагаються виманити конфіденційну інформацію.
Як шахраї змушують людей їм повірити
Попри різноманіття схем, більшість із них побудовані на однакових психологічних прийомах.
Найчастіше зловмисники створюють відчуття терміновості. Людині повідомляють, що її рахунок можуть заблокувати, виплата скоро завершиться або вигідна пропозиція діє лише кілька хвилин.
Фото: UNHCR
Інший поширений прийом — обіцянка швидкої вигоди. Це можуть бути великі знижки, надприбуткові інвестиції або заробіток без спеціальних навичок.
Насторожити повинні також:
- прохання повідомити особисті дані,
- перейти за посиланням від невідомого відправника,
- продовжити спілкування в іншому месенджері,
- переказати гроші на картку фізичної особи.
У кіберполіції наголошують: шахраї активно грають на емоціях — страху, співчутті, цікавості та бажанні швидко вирішити проблему або отримати вигоду.
Фейки та шахрайство: чому вони часто йдуть поруч
Багато сучасних шахрайських схем починаються саме з фейкової інформації.
Це можуть бути неправдиві повідомлення про нові соціальні виплати, гуманітарну допомогу, компенсації, державні програми або спрощене отримання адміністративних послуг.
Наприклад, шахраї часто створюють контент, який імітує державні сервіси. Для більшої переконливості вони використовують гучні заголовки, фейкові відгуки та коментарі. У деяких випадках навіть стверджують, що мають зв’язки в державних установах або доступ до реєстрів.
Особливо небезпечними є повідомлення, які переконують громадян, що певну послугу неможливо отримати самостійно або що для цього потрібно скористатися посередником. Саме на незнанні громадян і намагаються заробити аферисти.
Тому будь-яку інформацію про виплати, компенсації чи державні послуги варто перевіряти лише на офіційних ресурсах.
Як перевірити підозріле повідомлення
Кіберполіція розповіла про універсальний алгоритм перевірки інформації. Перш за все не варто поспішати виконувати дії, до яких вас закликають у повідомленні або під час телефонної розмови.
Потім потрібно відповісти собі на кілька запитань:
- хто надіслав це повідомлення;
- чи очікував я його;
- чи є джерело офіційним;
- чому мене підштовхують діяти негайно;
- чи можу я перевірити інформацію через офіційний сайт або контактний центр.
Якщо повідомлення нібито надійшло від банку, державної установи чи компанії, краще самостійно відкрити офіційний сайт або зателефонувати за номером, вказаним на офіційному ресурсі, а не використовувати контакти з отриманого повідомлення.
«Універсальне правило просте: не переходити за посиланнями, не повідомляти коди підтвердження, паролі та реквізити карток стороннім особам чи на сумнівних сайтах. І не переказувати невідомо куди кошти до моменту повної перевірки інформації», — зазначають в кіберполіції.
Як відрізнити справжній сервіс від підробки
Офіційні установи не вимагають повідомляти PIN-код банківської картки, CVV-код, одноразові паролі з SMS або терміново переказувати гроші.
Експерти радять уважно перевіряти адресу сайту. Українські державні ресурси використовують домен gov.ua, а шахрайські сторінки часто містять зайві символи, літери або інші незначні відмінності.
Також варто звертати увагу на стиль повідомлень. Граматичні помилки, дивний переклад, надмірна емоційність, погрози або нав’язливі заклики діяти негайно часто свідчать про спробу обману.
Що робити, якщо ви вже потрапили на гачок
Експерти кіберполіції розповідають: якщо були введені банківські дані, потрібно негайно звернутися до банку та заблокувати картку або рахунок.
У разі компрометації облікового запису слід змінити пароль, завершити всі активні сеанси та увімкнути додаткові механізми захисту.
Також варто перевірити пристрій антивірусним програмним забезпеченням, особливо якщо були завантажені файли чи застосунки.
Після цього необхідно повідомити про інцидент кіберполіцію за посиланням та зберегти всі можливі докази: скріншоти, листування, номери телефонів і посилання.
П’ять правил цифрової безпеки
Щоб мінімізувати ризики, кіберполіція радить:
- увімкнути двофакторну автентифікацію для пошти, соцмереж і банківських сервісів;
- використовувати різні складні паролі для різних ресурсів;
- регулярно оновлювати операційну систему та застосунки;
- не переходити за підозрілими посиланнями;
- перевіряти інформацію через офіційні джерела перед тим, як поширювати її далі.
У час, коли шахраї можуть маскуватися під державні служби, банки, міжнародні організації або навіть звичайні оголошення про роботу, найефективнішим захистом залишається критичне мислення.
«Критичне мислення залишається одним із найефективніших інструментів захисту від маніпуляцій, дезінформації та шахрайства. Якщо інформація викликає сильні емоції, закликає терміново діяти або виглядає занадто сенсаційною, її варто додатково перевірити перед поширенням», — підсумовують в кіберполіції.
Автор: Вікторія Рудзінська
