Повномасштабне вторгнення росії у нашу державу зачепило кожну українську родину. Скільки полеглих Героїв зустріли ми на колінах, скільки рідних та знайомих перебуває зараз на передовій… На жаль, є родини, які не знають де зараз знаходяться їхні рідні. Їх вважають безвісти зниклими за особливих обставин – внаслідок воєнних дій.
Як бути у таких ситуаціях. Як справлятися з хвилюваннями та невідомістю, розповідає психолог Шумської міської лікарні Ольга Зеленюк.
– Доки триває розслідування обставин зникнення, родини відважних захисників змушені жити у невідомості. Невизначена втрата є найбільш стресовою формою втрати, яка не має чіткого розв’язання.
Якщо про смерть є офіційне підтвердження, а ритуали трауру надають можливість попрощатися, то у випадку невизначеної втрати постійна невпевненість заважає зрозуміти та знайти сенс.
«Психологічний капкан полягає у тому, що людина, родич/ка якої зникли безвісти, переживає почуття втрати, стресу, депресії. Цей процес свідомо чи несвідомо триває до тієї пори, доки не нададуть достовірну інформацію.
Якщо людина отримає добру звістку, то вийти з такого стану, звісно, буде легше та швидше. Якщо надійде сумна новина – людина заново переживатиме біль втрати.
По суті, для психіки – це подвійний удар. Гірка правда полягає у тому, що ми повинні продовжувати життя попри все.
Втрати є невіддільною частиною людського життя. Усі вони супроводжуються емоційним болем та тужливістю.
Разом з тим, коли втрата пов’язана з невизначеністю, емоційний біль стає ще інтенсивнішим, він має глибший вплив на психічний стан людини.
Фото ілюстративне
Невизначена втрата – це особливий тип втрати, що викликає унікальний вид горя, якому не має кінця, і причиною цього є саме невизначеність обставин. Залишається надія, що людина жива, але одночасно виникає низка відчуттів, які неможливо висловити.
У цей період важливо продовжувати жити без будь-яких для себе висновків щодо життя близьких. Прийняти той факт, що є речі, яких ми не знаємо, і фантазувати у цьому випадку не варто.
Ситуація, у якій опиняються близькі зниклих безвісти, може виглядати як патологічна. Проте, важливо розуміти, що це не патологія, а лише реакція на невизначеність. Кожна людина по-своєму переживає біль втрати.
Для когось є варіанти глибокого занурення в себе, замкнутого стану, інші – мають агресивний стан та активну соціальну діяльність. Дати кожному члену сім’ї вибір, як саме реагувати на такий період життя – найкращий можливий варіант.
Підтримати тих, хто перебуває у стані «невизначеної втрати» можливо турботою, добрим словом, а, іноді, просто присутністю: приготувати їжу, купити продукти, спекти щось смачне, прогулятися на природі (природа надає багато людині сил).
Якщо контакт з такою людиною близький – подаруйте їй мовчазні обійми. Якщо людині треба виговоритися – підставте своє плече або запропонуйте терапію з психологом. Все індивідуально та залежить від людини, яка перебуває у цьому стані.
Аби впоратися із емоціями – необхідно не затаювати їх у собі.
Проживати ці емоції: бити подушку, кричати, виражати всю гамму відчуттів, що стискає серце, бігати, стрибати, робити дихальні практики та вправи. Найважливіше – не завмирати. Якщо немає сил для активного вираження емоцій, робіть йогу або письмову практику.
Письмо – це спосіб виведення емоцій тіла на папір. Візьміть лист та ручку будь-якого кольору. Протягом 30-50 хвилин продовжуйте без цензури писати все те, що коїться у вашій душі: страхи, біль, претензії до людей, світу, політиків, Бога, образу на людей, життя та інше. Тобто все, що болить у вашому серці.
Під час цієї вправи часто підступає клубок у горлі та ллються сльози. Дайте собі час прожити ці емоції, з повагою та любов’ю до себе.
Якщо зараз ви переживаєте невизначену втрату, може бути корисно: звернутися за професійною психологічною допомогою; не заперечувати свого болю; пам’ятати про базові потреби в їжі, воді, сні тощо; бути поруч з людьми, які можуть підтримати; допомагати іншим; займатися мистецтвом, улюбленими справами.
Якщо ж ваші знайомі чи друзі переживають цей стан, то важливо просто бути поряд та щиро пропонувати підтримку. Психологічну допомогу можна отримати на базі КНП ШМР «Шумська міська лікарня» за адресою: м.Шумськ, вул.Енергетична, 1, І поверх поліклінічного відділення.
