Трагічна звістка про смерть військовослужбовця знову сколихнула Шумську громаду. Минулого тижня у Цеценівці поховали загиблого на війні Бориса Гальчука. Ще не встигли оговтатися від втрати, як знову тривожна звістка – перебуваючи на службі у військовій частині, помер воїн Олег Підгородецький, 1972 року народження. Це вже п’ята втрата у Цеценівці через повномасштабну війну.
Олег родом із Львівщини. У Цеценівку прийшов у зяті. Разом з дружиною Світланою виховували сина Діму та двох доньок – Настю і Богдану. Служив у теробороні у Шумську.
Старший сержант, командир піхотного відділення Олег Підгородецький мобілізований у липні цього року у Збройні сили України, щоби боронити нашу землю від російського агресора.
Він не ховався за спинами інших, а тепер став янголом. На жаль, у військовій частині серце військовослужбовця зупинилося.
– Олег був працьовитим, завжди допомагав у селі усім, хто його просив, нікому не відмовляв, – каже староста села Іванна Григор’єва. – Не вступав у суперечки. Ніколи ні з ким не конфліктував.
Олег Підгородецький казав: «Я піду обороняти нашу державу, аби сина ніхто не зачіпав».
На центральному шляху при в’їзді у Шумську громаду з боку Кременця, Шумщина зустріла «живим» коридором військовослужбовця. Священнослужителі відправили заупокійну панахиду.
Далі тіло з загиблим воїном востаннє повезли до рідної домівки.
Попрощатися з Олегом прийшли не тільки рідні, а й односельці, знайомі, побратими. Чин похорону відбувся у місцевому храмі.
Поховали військовослужбовця, розпростерши над труною жовто-блакитний стяг, під прощальні постріли військових.
Назавжди зупинилося серце Олега. Міг ще жити та жити. Смерть забрала у дружини – чоловіка, у дітей – батька, в онука – дідуся.
Нехай Господь дарує вічний спокій та Царство Небесне воїну Олегу Підгородецькому..
